ики використовували декупаж на могилах при похованні мертвих. З Сибіру від кочівників ця практика прийшла в Китай. У XII-му столітті вирізані шматки паперу використовувалися для прикраси ліхтарів, вікон, коробок та інших об'єктів. У XVII столітті в Італії, і особливо у Венеції, торгівля з Далеким Сходом почала активно розвиватися. На загальну думку, саме через ці торговельні зв'язки, декорації із застосуванням декупажу проробили свій шлях до Європи.
У Європі та, особливо, у Польщі та Німеччині протягом сторіч існувало своє власне мистецтво створення прикрас з паперу. Наприклад, згорнуті паперові вироби були своєрідними попередниками сучасного декупажу. Сьогодні декупаж більше став схожий на китайські лакові предмети. Деякі люди використовують прості серветки або декоративну папір і прикрашають ними речі, куплені у звичайному магазині. На аукціоні e-bay є багато предметів, які прикрашені з використанням техніки декупажу [8].
Спочатку меблевики використовували декупаж для створення підроблених інкрустацій, що було дешевою альтернативою модною в 17-му столітті китайських меблів. Незабаром вони почали використовувати вирізані екземпляри з копій знаменитих картин для прикраси меблів і створення творів мистецтва, переставши копіювати речі з Далекого Сходу. Це мистецтво стало відомо як «мистецтво бідних» («Arte povera»).
У XVIII столітті ці техніка декупажу використовується не тільки в Італії, але і розповсюджується по всій Європі. Декупаж стає популярним не тільки серед ремісників, а й улюбленим хобі у молодих леді, особливо при дворі короля Людовика XV. Замість наклеювання паперу на меблі, декупаж використовується для прикраси дрібних об'єктів, таких як капелюх, шкатулки і туалетні приналежності. На жаль, при дворі короля для декупажу використовувалися не тільки копії картин, які були справжніми витворами мистецтва, але і самі картини. Роботи Буше, Фрагонара, Ватто були безповоротно загублені через використання їх для декупажу.
Деякі ремісники з декупажу стали визнаними майстрами у своєму ремеслі в XVIII столітті. Декупаж однієї роботи міг тривати кілька років. В Англії в XVIII столітті декупаж був популярний у вищому і заможному середньому класі. Саме в цей час були створені найбільш відомі твори мистецтва із застосуванням техніки декупажу. Серед них часто зустрічалися вирізки з сентиментальними сюжетами для шкатулок, подарункові коробки і різні особисті речі дівчат. Декупаж також використовувався населенням для створення персональних і оригінальних валентинок [10].
На початку XX століття, декупаж, як і багатьох інші напрямки мистецтва, став менш реалістичним і більш абстрактним. Такі художники XX століття, як Пабло Пікассо та Анрі Матісс використовували декупаж в своїх роботах. Одним з найбільш відомих прикладів використання декупажу є «Blue Nude» Матісса.
Зараз багато людей як і раніше захоплюються цим мистецтвом. Вони обмінюються знаннями, порадами та прикладами своїх творінь в Інтернеті на сайтах, які об'єднують любителів декупажу.
Основними техніками декупажу є:
Золочение - додання елементам декупажу ефекту античного потьмянілого золота за допомогою потали.
Состаріваніє різними способами надає будь-якої речі старовинний антикварний вид.
Кракелюр - один з виді...
