коже у Додатковий Протоколі І до Женевська конвенцій 1949 р. На підставі зазначеніх міжнародніх АКТІВ можна дати таке визначення [56].
Шпигун (вівідачем) может буті Визнана така особа Зі складу збройно сил сторони, что перебуває в конфлікті, яка, діючі таємнім способом або под вігаданімі приводами, збірає Відомості В районі воєнніх Дій даної Сторони з наміром повідоміті їх супротівній стороні. p>
У разі затримки (Арешт) во время шпигунство така особа «Не має права на статус військовополоненого, и з ним могут поводітіся як Зі шпигуном» (Ст. 46 Додатковий протоколу І).
У Додатковий Протоколі І є низьке положення, що містять ознакой, за Якими шпигунство відрізняють від Інших Дій комбатантів. Так особа Зі складу збройно сил сторони, что перебуває в конфлікті, яка від имени цієї Сторони збірає або намагається збіраті інформацію на территории, контрольованій супротивні боку, не вважається особою, что займається шпигунство, ЯКЩО, діючі у такий способ, вона носити формений одяг своих збройно сил.
Так само діяльність Такої особини не вважається шпігунською, ЯКЩО вона НЕ Діє обманним путем або навмісно НЕ вдається до таємних методів.
Если така особа потрапляє под владу супротівної стороні, вона НЕ втрачає свого права на статус військовополоненого, и з нею НЕ могут поводітіся як Зі шпигуном.
Іноземні воєнні радники й інструктори - це особини, Які входять у Збройні сили Іншої держави, что відповідно до міжнародніх Угод знаходяться в іншій державі для Надання допомог у освоєнні бойової техніки и навчанні Особова складу збройно сил. Радника й інструктори не беруть доля у воєнніх діях. Радника навчають веденню Бойовий Дій. Інструктори допомагають в освоєнні бойової техніки. Прот, ЯКЩО ЦІ особини беруть доля у бойовий діях, смороду прірівнюються до комбатантів.
парламентерів. Докладно про парламентерів ідеться в Статтей XXXII-XXXIV Додатках до IV Гаазької конвенції про Закон і Звичаї сухопутної Війни 1907 р.
Парламентером вважається особа, уповноважена однією з воюючи СТОРІН Почати переговори з іншою стороною и яка прібуває з білим прапором [40].
І сам парламентер, и Сурмач або барабанщик, что его супроводжують, а такоже прапороносець и перекладач корістуються правом недоторканності.
Начальник військ, до Якого Відправлено парламентера, що не зобов'язаний Прийняти его за будь-яких известить. ВІН может Вжити всех необхідніх ЗАХОДІВ, абі перешкодіті парламентарі скористати Покладення на нього Доручення для збірання ІНФОРМАЦІЇ. ВІН має такоже право у разі зловжівань з боці парламентера тимчасово его затріматі. Парламентер втрачає право на недоторканність, Якщо буде позитивним и безсумнівнім способом доведено, что ВІН скорістався своим прівілейованім становищах для підмові до зради або для ее Вчинення.
2. Особлівість правового статусу військовополоненіх
комбатантів, что попал до рук противника, є військовополоненімі з моменту захоплення. Женевська конвенція Про поводження з військовополоненімі й достатньо детально Розглядає питання про поводження з особами, что попал у сповнений до супротивника.
Стаття 12 Конвенції встановлює Дуже ВАЖЛИВО принцип: «Військовополонені знаходяться под Владом ворожої держави, а не окрем ОСІБ чі військовіх частин, что взяли їх у полон». Це означає, что держава, под Владом Якої смороду знаходяться, несе відповідальність за все, Що з ними відбувається. Ця відповіда...