недоїмка стягується за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках платника податків у банку, а також шляхом звернення стягнення на інше майно зобов'язаної особи.
Отже, при виявленні податкової недоїмки податкові органи або уповноважені органи спочатку повинні направити платнику податків вимога про ліквідацію боргу, що утворився перед скарбницею і належної пені, а тільки потім - у разі невиконання цієї вимоги - застосовувати заходи примусу. p>
Наявність даного положення в ст. 45 НК РФ свідчить про те, що сплата податку може розумітися в двох значеннях:
) як дії самого платника податків (добровільного або на підставі вимоги уповноважених органів держави);
) як дії податкового чи іншого уповноваженого органу щодо стягнення несплаченого (не повністю сплаченого) податку.
За загальним правилом моментом виконання платником податку (платником збору, податковим агентом) свого обов'язку по сплаті податку служить момент пред'явлення в банк платіжного доручення на сплату податку. Аналогічне правило застосовується і щодо податків, сплачуваних готівкою грошовими коштами. Разом з тим в залежності від способу сплати та порядку справляння податкова обов'язок може бути виконана і двома іншими способами:
) в порядку заліку переплаченої раніше суми податку в порядку ст. 78 НК РФ;
) при справлянні податку у джерела виплати податкова обов'язок вважається виконаним з моменту утримання обов'язкового платежу податковим агентом.
Отже, Податковий Кодекс Російської Федерації також розрізняє сплату податку як дія самого платника податків та реальне перерахування податку до бюджету як дія банку, що обслуговує платника податку (збору). Виконання платником податків обов'язку по сплаті податку шляхом пред'явлення в банк належно оформленого і забезпеченого грошовими коштами платіжного доручення тягне припинення податкового правовідносини між платником податків і державою (муніципальним освітою) і виникнення бюджетних відносин. Податкове законодавство встановлює різний, залежний від статусу платника податків, порядок примусового стягнення податку. Щодо організацій і індивідуальних підприємців передбачено явний порядок. Стягнення податків з фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями, провадиться в судовому порядку.
Примусове виконання податкового обов'язку (стягнення податку) проводиться за рішенням податкового органу шляхом направлення в банк, в якому відкриті рахунки платника податків або податкового агента, інкасового доручення на списання і перерахування у відповідні бюджети (позабюджетні фонди) необхідних грошових засобів. До винесення рішення про примусове стягнення податкової недоїмки податковий орган зобов'язаний повідомити платника податків про що утворилася заборгованості перед скарбницею і запропонувати добровільно погасити відсутні податкові платежі. Однак податковим законодавством не встановлено граничний термін, протягом якого податковий орган може «чекати» добровільного виконання податкового обов'язку. Закінчення додаткового строку сплати податку є підставою для винесення податковим органом рішення про примусове (безспірному) стягнення податку.
Обов'язковим правилом безспірного стягнення податкової недоїмки є необхідність повідомлення платника податків з боку податкових органів п...