сироватках крові риб виявлялися постійно протягом 3-х років, можна констатувати про персистуванні зазначених збудників інфекції в популяціях риб. Отже, в Каспійське море регулярно надходять дані види збудників.
Висновки
Бактеріологічні дослідження іхтіофауни Каспійського моря показали, що бактеріальна мікрофлора в печінці є у більш 20% риб.
Встановлено епідеміологічне районування Каспійського моря за ступенем обсіменяться іхтіофауни бактеріальною мікрофлорою, яка відповідає серологічним дослідженням.
Виділено та ідентифікований вірус дерматофіросаркоми судака. Встановлено, що вірус циркулює в популяції судака, сома, берша і густери.
Виявлено, що в сироватці крові риб є антитіла проти лептоспірозу, пастерельозу, лістеріозу та хвороби Ньюкасла.
Список літератури
1. Ларцева, Л.В. Стан паразитофауни і мікрофлори гідробіонтів Вого-Каспійського регіону на рубежі 21 століття/Л.В. Ларцева, В.В. Проскуріна - Астрахань: Изд. КаспНІРХ, 2003. - C.80.
2. Зубкова, Л.А. Ранжування особливо небезпечних хвороб риб по напруженості епізоотичної ситуації в Волго-Каспійському регіоні/Л.А. Зубкова, Л.В. Ларцева, Г.А. Степанова//Перший Конгрес іхтіологів Росії.- М .: Изд-во ВНІРО.- 1997. - с.419.
3. Лисицька І.А. Бактерійні групи деяких компонентів екосистеми дельти Волги і Північного Каспію: канд. дис.- Астрахань, 2008. - 61 08-3/635
4. Новожилова М.І. Мікрофлора/Попова Л.Є., Березина Ф.С., Велетнів С.Г.// Каспійське море: фауна і біологічна продуктивність - М .: Наука, 1985. - с.65-86.
5. Грищенко, Л.І. Хвороби риб та основи рибництва/Л.І. Грищенко, М.Ш. Абакан, Г.В. Васі?? ьков - М .: Колос, 1999.
6. Салманов М.А. Екологія та біологічна продуктивність Каспійського моря.- Баку, 1999. - 400 с.