едньодобової навантаження необхідно порівняти з нормативними значеннями і перевірити по газовому фактору.  
 За результатами прогнозу, нормативне навантаження на очисний вибій склала 659 т/добу отже для подальших розрахунків приймаємо економічно обгрунтовану середньодобове навантаження на очисний вибій 1795. 
  Зробимо перевірку за максимально допустимому навантаженні на очисний вибій за газовим фактором: 
    де А - прийнята навантаження на очисний забій, т/добу; оч - середня абсолютна метановість очисної виробки, м3/т.с.д.; 
   де: qоч - газовість пласта, м3/т.с.д.; оч - мінімальний витрата повітря в очисної виробки, м3/хв; 
  оч=60Sоч.maxVmaxKо.з., м3/хв 
   де: Sоч.max - максимальна площа поперечного перерізу призабойного простору очисного вироблення, м2; max - максимально можлива по ПБ швидкість руху повітря, м/с (4,0м/с); О.З - коефіцієнт враховує рух повітря по частини виробленого простору, (1,25); 
  С - допустима, згідно ПБ концентрація метану у вихідному із очисної виробки вентиляційному струмені,% (1%); 
  Со - концентрація газу в струмені надходить в очисний вибій,% (0,05%). 
  Для обох схем перевірка за фактором вентиляції вийде однакова: 
  Схема №1 і схема №2: 
  оч=605,24,01,25=1560 м3/хв 
  Т.к. допустиме навантаження по газовому фактору не обмежує видобуток вугілля, до подальших розрахунками приймаємо економічно обгрунтовану середньодобове навантаження на очисний вибій, а саме 1795 т/добу. 
   3. Визначення оптимальних розмірів частин шахтного поля 
   Після обгрунтування середньодобового видобутку вугілля з очисного вибою визначаємо оптимальні розміри частин шахтного поля для вище зазначених технологічних схем. 
   .1 Визначення оптимальної довжини лави 
   Оптимальну довжину лави (о) слід розрахувати за спрощеною формулою: 
    де:? Кп.в.- Сумарна вартість проведення 1 м підготовчих виробок для семи №1 і схеми №2, грн .; (1468 грн.); 
 ? Кп.л.- Сумарна вартість приймально-відправних площадок, грн .; п - довжина поля виїмки, м (1200 м); 
  т - виймаємо потужність пласта, м (1,05 м); 
  - питома вага вугілля, т/м3 (1,5 т/м3); 
				
				
				
				
			  с - коефіцієнт видобутку запасів (0,9); 
 ? lн - сумарна довжина ніш; 2 - повна тарифна ставка робітника очисного забою, грн .; н - норма виймання вугілля в нішах, т/чел.см .; р - повна тарифна ставка слюсаря з ремонту машин і механізмів, грн. (61,5 грн.); 
  - частина довжини лави, яка обслуговується одним слюсарем (50 м); 
  Кli - вартість і-го обладнання в лаві, маса якого постійна на 1 м довжини лави, грн./м (вартість 1 м гідрофікованої кріплення - 9883 грн/м, конвеєра - 4600 грн/м.); 
  1І - коефіцієнт, який враховує резерви обладнання (1,37 - гідрофіцірованое кріплення, 1,25 - конвеєри, 1,4 -гідродонкрати, 1,3 - індивідуальне кріплення і посадочні стояки); 
  - добова норма амортизації і-го обладнання, маса якого постійна на 1 м довжини лави (0,0012). 
  При виконанні розрахунків слід звернути увагу на те, що при застосуванні безнішівой технології виймання вугілля? lн=0. У тих випадках, коли немає приймально-відправних площадок (наприклад при погоризонтній підготовці) витрати на їх спорудження відсутні. 
   м. 
   Для подальших розрахунків приймаємо довжину лави рівну довжині комплексу в постачанні 220 м. 
   .2.1 Визначення оптимальної довжини виїмкового поля при погоризонтній підготовці 
  При погоризонтній підготовці з вийманням вугілля по падінню або по підняттям пласта потрібно визнаділити похилу висоту горизонту (Нг): 
    де: Н - похила висота шахтного поля, м; 
  х - кількість виймаються ступенів (горизонтів). 
   де С1 - коефіцієнт, який враховує витрати, що збільшуються із збільшенням х; 
  С2 - коефіцієнт, який враховує витрати, що зменшуються зі збільшенням х. 
  Для розрахунків С1 і С2 потрібно складаємо економіко-математичну модель, яка враховує витрати на проведення гірничих виробок, їх підтримку і транспортування вугілля. Отриману модель потрібно продифференцировать по х і прирівняти отримане рівняння до нуля. Після чого потрібно вирішувати це рівняння відносно х. 
  У кінцевому вигляді при розкритті вугільних пластів вертикальними стволами і Погорізонтного квершлагами без поділу шахтного поля на блоки коефіцієнти С1 і С2 слід розраховувати за формулами (3.4) і (3.5) 
    де: s -розмір шахтного поля по простяганню, м (4000 м); 
 ? р - сумарна продуктивність всіх робочих пластів (1,57), т/м2; 
  С - коефіцієнт добування вугілля (0,9); 
 ? Кц.у.- Сумарна вартість проведення 1м центральних ухилів по всіх пластів, грн. (+6759 Грн); 
 ? Кств.- сумарна вартість проведення 1м головних стовбурів, грн. (138...