вих виплат громадянам, спираючись на правові основи, передбачені відповідним Законом РРФСР ще в 1992 р.
закінчилася невдачею спроби фінансового оздоровлення російського господарства як першого кроку в здійсненні переходу до ринкової економіки тільки посилили тяжкість фінансового становища країни. Ідея, закладена в основу більшості т.зв. "Оздоровчих" програм, полягала в приведенні матеріально-речових і вартісних пропорцій у відносно рівноважне становище та здійсненні на цій основі лібералізації цін. Незрозуміло чому передбачалося, що вдасться уникнути їх стрімкого зростання.
Представляється, проте, що в основу даної ідей була покладена помилкова посилка, оскільки рівновага при адміністративно-керованій і ринковій економіці досягається в різноманітних точках економічного простору і, відповідно, різними способами. Саме в цьому бачаться офіційні причини невдач вжитих заходів з фінансового оздоровлення і того погіршення загальноекономічної і фінансової ситуації, що мало місце в 1991-1994 р.р., що виразилося в найпотужнішому потоці інфляції. p> Витоки інфляційних явищ коріняться
В· в сформованих і постійно відтворюваних макроекономічних диспропорціях;
В· у створеній в адміністративній економіці формі управління, що зумовлює модель і методи ціноутворення, спосіб прийняття інвестиційних та зовнішньоекономічних рішень;
В· в специфічній моделі бюджетно-фінансів ой і кредитно-грошової політики. p> Поділ глибинних причин інфляції на структурні, управлінські та монетарні дуже умовно, оскільки всі вони тісно взаємопов'язані і взаємозумовлені, між ними існують множинні прямі і зворотні зв'язки. Макроекономічна структура визначає характер механізму управління і виявляє істотний вплив на фінансові пропорції і відносини.
На закінчення необхідно відзначити, що методи регулювання інфляції будуть ефективні лише в разі їх адекватної відповідності її сутнісним причин. Оскільки інфляція в нашій країні носить, по-перше, структурно-системний характер, тобто породжена структурою, що склалася економіки і діяла тривалий час системою управління господарством, і тільки по-друге, традиційними монетарними чинниками, підойми регулювання цього процесу повинні базуватися на розумному поєднанні державного регулювання та ринкових механізмів, забезпеченні умов структурної перебудови економіки та включати в себе широкий спектр кредитно-грошових і бюджетно-фінансових регуляторів. p> Боротьба з корупцією в органах державної влади та управління як з фактором, підштовхують інфляцію, ще довгий час буде залишатися однією з важливих частин як комплексу антиінфляційних заходів, так і заходів з оздоровлення і реформування економіки країни.
Інфляція - один з найбільш хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему в цілому. Інфляція означає не тільки зниження купівельної спроможності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зуси...