ахворювань. Не меншу площу займають і відходи виробництва; їх утилізація щонайменше складна, ніж утилізація побутових відходів. Прийнята ж на Заході практика спалювання відходів з великим вмістом органічних речовин на сміттєспалювальних заводах не вирішує проблеми: замість забруднення грунту створюється забруднення повітря. p align="justify"> Зрозуміло, у містах є і значні зручності для життя: досконаліший транспорт, широкі можливості для освіти; міста є великими центрами науки, культури і мистецтва. Але за все це доводиться платити: дихати отруєним повітрям, пити пахне хлором воду, жити в умовах зростаючої злочинності, самотності і депресії. Частота самогубств у містах значно вище, ніж у сільській місцевості; в них же більш виражений занепад моралі і моральності, більше наркоманів і хворих на венеричні захворювання. Знову з'явилася маса безпритульних дітей тощо
Наочне уявлення про співвідношення між вигодами міського життя (а) і якістю міського середовища проживання (б) при збільшенні числа жителів міст і перетворенням їх у мегаполіси дає рис 3.2.
В
Рис. 3.2. Схема співвідношення між вигодами міського життя і якістю середовища проживання
3.3 Глобальні наслідки забруднення атмосфери
Найбільш небезпечні наслідки забруднення атмосфери полягають у руйнуванні озонового екрану і розвитку парникового ефекту. Обидва ці процесу з'явилися результатом впливу практично всіх країн планети, їх наслідки можуть кардинально змінити хід природного розвитку життя на Землі. Тому з повною підставою обидва ці процеси можна назвати планетарними або глобальними. p align="justify"> Руйнування озонового екрану, який представляв собою тонкий шар О3 на висоті 18 ... 30 км над екватором і 6 ... 8 км над полюсами, викликано накопиченням в атмосфері хлорфторвуглеців, тобто групою газів широко застосовуються в промисловості як холодоагенти, розчинники та засоби пожежогасіння. Використовувалися вони і в побуті для розпилення лаків, дезодорантів та інших речовин в аерозольних установках. Світове їх виробництво становить 1,12 млн.т/рік (1992 р.), у тому числі в США - 31%, Західній Європі - 30%, Японії - 12%, РФ - 8%. Встановлено, що за 20 років (1969 - 1988 рр..) Маса озонового шару зменшувалася на 3 ... 5%, з 1985 р. стали виявлятися озонові "дірки" над Антарктикою, пізніше в менших розмірах над Арктикою і над Європою. В даний час виснаження озоновго шару розцінюється в 15%, темпи розширення озонових "дірок" сягають 4% на рік. p align="justify"> В основі руйнування озонового шару лежить дисоціація хлорфторуглеродов, що йде з утворенням атомарного хлору, який вступає в реакції з озоном, що дає в підсумку О2. Не виключається руйнівну дію на озоновий шар викидів надзвукових літаків, запусків ракет і т.д.
Виснаження озонового шару збільшує рівень УФО, що негативно позначається на здоров'ї людини: збільшує частоту раку шкі...