як дубина, що дозволяє трощити природу. Чи мається межа такого нарощування потужності? Більшість енергетиків, економістів і навіть екологів не замислюються над цим. Хоча ще в 1976 р., в період ейфорії з приводу ядерної енергетики, академік Є.К. Завойський в листі академіку П.Л. Капіці писав: "Перспектива нестримного зростання населення світу, споживає все більше енергії, неминуче призведе до глобального конфлікту людини з природою. Цей висновок неминучий, і конфлікт не може бути вирішений в межах Землі. На цьому шляху немає ніяких надій і не можна будувати ілюзій " (Данилов - Данільян і ін, 1994). p> Така мрія про необмежене зростанні енергетичної потужності людства все ще володіє умами більшості людей, тому в сфері розробки технологій отримання і використання енергії як обмежувачів розглядаються тільки відходи. У зв'язку з цим у наукових дослідженнях і розробках ставиться завдання підвищення ефективності використання енергії. Її часто представляють як екологічно спрямовану, але на ділі це, в першу чергу, економічне завдання, так як зниження енергоспоживання на одиницю продукції робить її більш конкурентоспроможною на ринку.
Експерти вважають, що за допомогою доступних в даний час технологій у США можливо зниження споживання енергії наполовину. Оптимісти сподіваються, що Західна Європа і Японія, де використання енергії зараз найбільш ефективно (на 20-30% вище, ніж у США), можуть підвищити цей показник ще в 2-4 рази на протягом найближчих 20 років (Медоуз та ін, 1994).
У статистикою, пов'язаної з енергетикою та екологією, часто використовується поняття "Споживання енергії на одиницю ВНП" (ВНП - валовий національний продукт, за одиницю ВНП звичайно приймається 1 млн. доларів). Але зниження цього показника нерідко пов'язано не стільки з реальним зміною енергоспоживання на одиницю продукції, скільки зі зрушеннями в структурі національної економіки, коли з країни поступово переміщуються в інші країни енергоємні виробництва, які заміщуються наукомісткими, більш конкурентоспроможними, і коли приріст ВНП відбувається у все більшій мірі за рахунок зростання сфери послуг. При цьому в країні продовжується зростання сумарного споживання енергії в абсолютних величинах і навіть його зростання на душу населення при скороченні споживання на одиницю ВНП (табл. 5.5.1). Наведені дані показують саме таку ситуацію в багатьох розвинених країнах. У Західній і Центральній Європі незначне зниження споживання енергії на душу населення в період з 1980 по 1988-й р. спостерігалося тільки в 7 країнах (Бельгія, Болгарія, Данія, Угорщина, Люксембург, Нідерланди, Польща), які не визначають енергетичної ситуації в регіоні. У Водночас зниження споживання енергії на одиницю ВНП відбувалося практично у всіх державах континенту (без урахування колишніх соціалістичних країн) за винятком Ісландії та Португалії.
Таким чином, зниження споживання енергії на одиницю ВНП ще не означає зменшення її загального споживання в країні та скорочення споживання на душу населення. Наприклад, в Канаді з 1980 по 1988 р. загальний приріст споживання енергії склав 8,2%, приріст споживання на душу населення - 12,6%, а споживання на 1 млн. дол ВНП скоротилося на 6,1%. Зростання ВНП у цей період склав у середньому 2,7% в рік, а приріст населення - близько 1%. Інший приклад - Японія, де з 1977 по 1987-й р. приріст споживання енергії склав 7%, приросту на душу населення не було, а скорочення споживання на одиницю ВНП склало 29%. Все це показує, що навіть при зниженні споживання енергії на оди ніцу ВНП наростання тиску на довкілля та екосистеми триває за рахунок абсолютного зростання використання енергії.
Створення технологій, що знижують енергоспоживання на одиницю продукції, - безумовно, необхідний напрям дій, але воно не вносить практично ніякого внеску у вирішення екологічних проблем, якщо при цьому зростає загальне енергоспоживання. На прикладі Японії видно, що абсолютна величина приросту споживання енергії в країні при всіх чудових досягнення в розробці енергозберігаючих технологій була необхідним і вимушеним кроком, оскільки населення Японії з 1977 до 1987 р. зростало зі швидкістю 0,93% на початку і 0,6% наприкінці цього періоду. При цьому за вказаний період енергоспоживання на душу населення не виросло. Таким чином, в енергетиці істотну роль відіграє зростання населення.
Другий пропонований шлях - використання так званих "екологічно чистих "джерел енергії, які також називають "Альтернативними" і "поновлюваними". До цих джерел належать такі: енергія вітру (вже зараз у ряді країн створюються поля вітрових установок - у Каліфорнії і на півночі Західної Європи діє 25 тис. вітроустановок і попит на вітрові турбіни зростає), отримання енергії з біомаси шляхом використання біогазу, а для двигунів автомашин - метанолу і етанолу (Швеція, Бразилія, Китай та інші країни), геотермальна енергія (Використовується як прямо, так і для виробництва електроенергії (в США, Ісландії та інших країнах), отр...