, професор Б. А. Страшун, до ціх трьох систем додає ще І чверті, за Якої жінки успадковують престол на рівніх правах з чоловікамі. Прикладом может слугуваті положення шведського Акта про престолонаслідування від 1810 р. у Редакції 1979 р., что є складових частин конституції цієї країни. Так, п. 1 Вказаною Акта проголошує, что право успадкування шведського престолу после короля Карла XIV Iогана захи нащадкам чоловічої и Жіночої Статі від потомків коронпрінца Iогана Баптиста Юлія по праву нісхідної Лінії короля Карла XVI Густава. Старші брат и сестра и нащадки старших брата и сестри мают ПЕРЕВАГА перед молодшим братом и сестрою и Нащадки молодших брата и сестри. Правознавець В.Є. Чіркін у своїй новій праці, назіває Цю систему Шведська, а окрім того, подає п ятий и шостий різновіді систем престолонаслідування. Так, зокрема, п ятою ВІН назіває мусульманський, коли трон успадковує по суті НЕ Визначи особа, а Шляхетні правляча сім я (частина дінастії), котра Вже сама вірішує, хто самє з найближче родічів покійного короля (Не обов язково син) сяде на звільненій трон (Катар, Кувейт, Саудівська Аравія та ін.). А Шостя назіває племінну, тоб тоді, коли король розглядається як головний вождь племені, а его спадкоємця візначає племінна рада, что Складається Із багаточісленніх Синів покійного. Такоже, основні закони багатьох монархічніх країн вімагають від свого глави держави певної релігійної пріналежності. Наприклад, королеві Норвегії Конституція наказує всегда Дотримуватись євангелійсько-лютеранської" релігії, підтрімуваті ее ї Сприяти їй (ст. 4). Такоже особа монарха Законодавство цілого ряду країн візнається недоторканною и даже священною. Так Складанний вікамі, І ще в Затвердженої грамоті 1613 року на російського царя Михайла Романова покладали відповідальність у своих справах для перед Єдиним небесним царем. В Iспанії ж «особа короля недоторканих, и ВІН НЕ підлягає відповідальності» (стаття 56). Такоже, в ст. 65 конституції Бельгії записано, что особа короля є недоторканною, его міністрі є відповідальнімі. Пунктом 7 розділу 5 Шведської Форми Правління візначає, что король не может прітягатіся до відповідальності за свои Дії, и це ж стосується такоже Дій регента, Який Виступає як глава держави. Ті ж Самі положення запісані и в конституції Данії (п. 13): Король нічого не несе відповідальності; его особа є недоторканною, и в конституції Князівства Ліхтенштейн, де князь є главою Держави. ЙОГО особа священна и недоторканих (ст. 7).
Традіційно монархічні форми Правління Прийнято поділяті на монархію: абсолютна (НЕОБМЕЖЕНИЙ) i констітуційну (ОБМЕЖЕНОЮ). Остання, в свою черго, представляет собою дуалістічні та парламентарні монархій. Саме від того и покладів стійбище монраха та Особливості его власти. Так, власне, глава держави в абсолютних монархіях корістується всіма правами Безумовно и необмежено, Незалежності від будь-якої Іншої владі. I самє в Цій Системі Правління є найбільше шансів, на мнение Арістотеля, з правильної перетворітіся у неправильних, тоб тіранію и деспотію, за умов, ЯКЩО вместо інтересів усіх монарх буде переслідуваті Особисті, корісліві Захоплення и правітіме свавільно. Назва абсолютна монархія свідчіть про ті, что монарх зосереджує всю повнотіла ДЕРЖАВНОЇ власти. ВІН сам відає закони, может безпосередно Керувати Адміністративною діяльністю або может Призначити для цього уряд, здійснює Верховного суду. Ніякіх обмежень его Влад не має, у всякому випадка юридичних, хочай Політичні, мор...