сниці об'єднання, до складу Суду загальної юрисдикції мали входити не менше одного судді від кожної країни-учасниці ЄС. При цьому Конституцією встановлювався відбір кандидатів на посади суддів та Генеральних адвокатів з числа осіб, чия незалежність не піддається сумніву і кваліфікація відповідає вимогам.
Конституцією передбачалося створення спеціальних експертних груп для оцінки можливих кандидатів на посади суддів і Генерального адвоката європейського суду та Суду загальної юрисдикції до початку процедури їх призначення. Дана експертна група повинна була б складатися з семи колишніх членів Європейського суду та Суду загальної юрисдикції, членів державних верховних судів та юристів, чия кваліфікація є визнаною.
Також, завдяки розширенню базису нового європейського союзу і знищення в Конституційному договорі колишнього розподілу на три опори, відбулося предметне розширення юрисдикції судів Євросоюзу. Таким чином, юрисдикція Суду Європейського союзу могла б охоплювати всі сфери компетенції даного об'єднання, за винятком окремих вилучень, прямо передбачених проектом Конституції.
Конституція визначала повноваження Суду європейського союзу, виділяючи право виносити рішення за позовами будь-якої держави-учасника, інституту, фізичної або юридичної особи, видавати попередні рішення за запитами судів або трибуналів держав-членів з питань тлумачення союзного законодавства або юридичної сили актів, прийнятих інститутами Європейського союзу, а також виносити рішення в інших випадках, за винятком окремих вилучень.
Особливе місце в системі інститутів ЄС займає Європейський центральний банк, званий в статті I - 30 п. 3 самостійним інститутом союзу, однак, при цьому не зарахований до списку основних інститутів ЄС.
Конституція змінювала порядок формування його Дирекції, яка мала б призначає не урядами держав-членів за загальним їх згодою, а європейським радою на основі рішення, прийнятого кваліфікованою більшістю, за рекомендацією Ради міністрів і після консультації з європейським парламентом і керуючим радою Європейського центрального банку. Таким чином, питання формування керуючого органу даного інституту переносився з рівня міждержавного регулювання на новий наднаціональний рівень впливу. Тим самим підвищувався значення саме наднаціонального рівня, рівня компетенцій Європейського союзу, за рахунок зниження значення рівня міжурядових угод.
Також Рахункова палата і Європейський центральний банк отримали звання інституту, але не були включені в список основних інститутів союзу.
Ці структури отримали такий високий статус в силу важливості з повноважень. Так, тільки Європейський центральний банк може санкціонувати випуск євро, валюти офіційно визнаної Конституцією ЄС, як грошовою одиницею союзу. А Рахункова палата має повноваження проводити перевірку рахунків Євросоюзу в частині витрат і доходів і забезпечувати належне управління фінансами.
Підрозділи, які не отримали статус інституту за традицією отримали найменування органів Європейського союзу. Сюди увійшли комітет регіонів та Економічний і соціальний комітет, що володіють консультативної функцією. Склади цих органів формуються відповідно: до Комітету регіонів входять представники місцевих органів влади, а склад Економічної і соціальної комітету формується з представників організацій роб...