ні;
по числу суб'єктів - індивідуальні та колективні;
за ступенем популярності - загальновідомі і звичайні.
З усього вищевикладеного необхідно зробити висновок:
Промислова власність розуміється в найбільш широкому значенні і розповсюджується не тільки на промисловість і торгівлю у власному значенні слова, але також і на галузі сільськогосподарського виробництва і добувної промисловості та на всі продукти промислового чи природного походження, як, наприклад:вино, зерно, тютюновий лист, фрукти, худоба, копалини, мінеральні води, пиво, квіти, борошно.
Об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки походження або найменування місця походження.
2. Міжнародно-правове регулювання охорони промислової власності
Основним засобом охорони прав на промислову власність за межами держави, де вони виникли, є універсальні, регіональні та двосторонні договори між державами. Вони з'явилися в кінці XIX століття і стали забезпечувати більш сприятливі умови для охорони названих прав.
Першим універсальним договором з'явилася Паризька конвенція з охорони промислової власності 1883, яка переглядалася і доповнювалася на міжнародних конференціях у Брюсселі в 1900 р, Вашингтоні в 1911 р, Гаазі в 1925 р, Лондоні в 1934, Лісабоні в 1958 р та Стокгольмі в 1967 р Учасники конвенції заснували Міжнародний союз з охорони промислової власності, куди входять більше ста держав, у тому числі і Росія. Конвенція не передбачає міжнародних патентів і не уніфікує законодавство у цій сфері, а створює правові умови для охорони виключних прав у сфері промислової власності.
При цьому основним принципом є надання національного режиму, громадяни та фірми будь-якої країни-учасника Союзу отримують таку ж охорону промислової власності, яка надається або буде надаватися в майбутньому своїм громадянам національним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Конвенції особа, яка подала заявку на винахід в одній з країн Союзу, протягом року з дня подання першої заявки користується для подання заявки в інших державах Союзу правом пріоритету. Правило конвенційного пріоритету дозволяє автору винаходи запатентувати його в інших країнах. Публікація про такий винахід, подача заявки на нього третіми особами протягом річного строку не завадять видачу патенту тому, що пріоритет і новизна винаходи будуть визначатися в іншій країні не на день фактичного подання заявки, а на день подання першої заявки в іншій країні. Конвенційний пріоритет при патентуванні промислових зразків надається протягом 6 місяців. Такий же термін встановлений для реєстрації товарних знаків.
Конвенція також встановила тимчасову охорону винаходів і деяких інших об'єктів промислової власності на міжнародних виставках. При цьому держави взяли на себе зобов'язання надавати відповідно до національного законодавства тимчасову охорону патентоспроможних винаходів та інших об'єктів, що представляються на офіційно визнаних міжнародних виставках, організованих на їх територіях.
Тому експоноване на виставці винахід не має наслідком втрату новизни і не перешкоджає патентуванню його в цій країні. Така тимчасова охорона продовжує терміни пріоритету. Якщо у подальшому право пріоритету буде витребувано, то патентні відомства держав можуть обчислювати термін пріоритету з моменту поміщення вироби на виставці.
У зв'язку із зростанням заявок на одні й ті ж об'єкти промислової власності в різних країнах і розширенням масштабів іноземного патентування виникла необхідність поглиблення міжнародного співробітництва у цій галузі. Тому в 1970 р у Вашингтоні був укладений Договір про патентну кооперацію (РСТ). Його учасниками є понад 50 країн, у тому числі і Росія. Вони утворили Міжнародний союз патентну кооперацію.
Договір встановлює порядок складання та подання міжнародної заявки на отримання охоронного документа. Такий порядок зменшує витрати на закордонне патентування і робить його більш оперативним.
З цією метою передбачено створення міжнародних пошукових органів за типом державних патентних відомств, які виробляють документальний пошук за матеріалами заявок і організовують проведення експертиз в національних відомствах країн, в які подається заявка на патентування. Договором передбачено і проведення міжнародних попередніх експертиз.
Паризька конвенція з охорони промислової власності зберігає за країнами Союзу право укладати спеціальні угоди про охорону промислової власності, а Договір про патентну кооперацію передбачає можливість укладення регіональних договорів та вв...