ює за дорученням вітчизняних клієнтів, до міжнародних - все те, що пов'язано з обслуговуванням зовнішньої торгівлі та міжнародних валютно-кредитних відносин.
За використовуваної валюті операції можуть проводитися в національній валюті, валюті іноземних держав та з використанням комбінації валют (мультивалютні операції).
Стосовно балансу банку виділяють активні, пасивні та позабалансові операції.
Структура активних і пасивних операцій Центрального банку Російської Федерації станом на 1 грудня 2006 року виглядала в такий чином: (див. Додаток 1, табл. 1.2)
Як видно з наведених даних, вирішальний питома вага в активах Центрального банку Російської Федерації на кінець 2006 року займали кошти, розміщені у нерезидентів, і цінні папери, випущені нерезидентами. На їх частку доводилося 93,6% всіх активів. В основному це боргові зобов'язання Казначейства США, державні боргові зобов'язання Німеччині, Франції, Бельгії та інших зарубіжних країн. p> Серед цінних паперів Уряду Російської Федерації переважають облігації федеральних позик (ОФЗ). p> Найбільша частка пасивів Центрального банку Російської Федерації на кінець 2006 року припадає на грошові кошти, зосереджені на його рахунках (60,8%), і готівку в обігу (33,4%) [10]. p> За підсумками 2006 року прибуток Банку Росії становила 19,1 млрд. руб. В основному вона була отримана за рахунок доходів від розміщення валютних резервів, а також доходів за його операціями з державними цінними паперами. Відповідно до російського законодавства Банк Росії перераховує 50% фактично отриманої ним за підсумками року прибутку, що залишається після сплати податків і зборів, у федеральний бюджет. Прибуток, що залишається в розпорядженні Банку Росії, надсилається Радою директорів в резерви і фонди різного призначення [11].
1.2 Політика Центрального банку в грошово-кредитному регулюванні економіки.
Грошово-кредитна політика традиційно розглядається як найважливіший напрям економічної політики держави і являє собою сукупність розроблених центральним банком спільно з урядом заходів в області організації грошових і кредитних відносин в країні. За допомогою цих заходів забезпечується вплив грошово-кредитної сфери на відтворювальний процес з метою регулювання економічного зростання, підвищення ефективності виробництва, забезпечення зайнятості населення, стабільності зовнішньоекономічних зв'язків, тобто для вирішення найважливіших стратегічних завдань, що стоять перед економікою кожної країни.
У загальному вигляді в основі грошово-кредитної політики лежить теорія грошей, що вивчає, зокрема, процес впливу грошей та грошово-кредитної політики на стан економіки в цілому. У сучасних умовах держави з ринковими моделями економіки використовують одну з двох концепцій грошово-кредитної політики:
В· політика кредитної експансії, або В«дешевихВ» грошей;
В· політика кредитної рестрикції, або В«дорогихВ» грошей.
Кредитна експансія центрального банку збільшує ресурси комерційних банків, які в результаті видаваних кредитів підвищують загальну масу грошей в обігу. Кредитна рестрикція тягне за собою обмеження можливостей комерційних банків з видачі кредитів і тим самим по насиченню економіки грошима.
Сьогодні Банк Росії достатньо чітко визначає мету грошово-кредитної політики - таргетування інфляції - і конкретні заходи, спрямовані на підтримку стабільності внутрішніх цін та валютного курсу російського рубля. Крім того, визначаються кількісні орієнтири макроекономічних пропорцій.
У найближчому десятилітті в Росії повинні бути забезпечені високі темпи економічного зростання, які дозволять значно підвищити рівень життя населення. Низька інфляція є основою для забезпечення стійкості рубля, формування позитивних очікувань економічних агентів, зниження ризиків і, відповідно, прийняття обгрунтованих рішень щодо заощаджень, інвестицій і споживчих витрат. тому грошово-кредитна політика, спрямована на стійке зниження інфляції, вносить істотний внесок у посилення потенціалу економічного зростання та модернізацію структури економіки. p> Розробка грошово-кредитної політики Банком Росії проводиться відповідно до ст. 45 Федерального закону В«Про Центральному банку Російської Федерації (Банку Росії) В». Банк Росії щороку не пізніше 26 Липень Представляємо до Державної думи проект основних напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики на майбутній рік і не пізніше 1 грудня - основні напрямки єдиної державної грошово-кредитної політики на майбутній рік. Попередньо проект представляється Президенту та Уряду Росії.
Державна дума розглядає основні напрямки єдиної державної грошово-кредитної політики на майбутній рік і виносить відповідне рішення не пізніше прийняття Державною думою федерального закону про федеральний бюджет на майбутній рік. Тим самим досягається єдність цілей проведення грошово-кредитної і фінансової політики [12].
Грошово-кредитна політ...