ється на ранніх стадіях прогнозування (методи екстраполяції); в) блок-схема, матриці-рішення (метод «дерево цілей»); г) математичний опис у вигляді формул, математичних моделей (метод ковзної середньої).
Аналіз об'єкта прогнозування повинен проводитися з урахуванням деяких методичних принципів: системності, природного специфічності, оптимізації опису, аналогичности, верифікації.
ГЛАВА 2 Методи прогнозування і структура прогнозів
2.1 Основні принципи і методи соціально-економічного прогнозування
Принципи прогнозування змінюються в залежності від економічних умов, які існують на тому чи іншому історичному етапі розвитку суспільства. Зокрема, зі зміною соціально-економічного ладу в нашій країні пішли такі принципи, як партійність прогнозування, принцип поєднання політики і економіки, принцип директивності планування.
У ринкових умовах серед основних принципів, на яких базується процес прогнозування, можна виділити наступні:
) наукова обгрунтованість прогнозу (розробка за допомогою наукових методів, з урахуванням закономірності розвитку природи, суспільства і мислення);
) безперервність прогнозування (прогноз повинен постійно коректуватися з урахуванням зміни ситуації в країні, економіці);
) поєднання перспективного і поточного прогнозування (дані види прогнозування здійснюються у взаємозв'язку, але пріоритет віддається перспективному прогнозуванню);
) узгодженість прогнозів (розроблений прогноз повинен бути взаємопов'язаний з суміжними прогнозами);
) багатоваріантність, альтернативність прогнозу (рекомендується розробляти кілька варіантів прогнозу, щоб у разі зміни ситуації використовувати інший варіант. Зазвичай існує три варіанти прогнозу: оптимістичний, песимістичний, реалістичний);
) вибір основних факторів (при прогнозуванні повинні бути закладені в розрахунки основні фактори, що впливають на досліджуваний процес). Це особливо актуально тому, що економічні процеси складні, багатофакторні і врахувати вплив всіх факторів неможливо;
) системність розробки прогнозу (процес прогнозування слід розглядати, з одного боку, як єдину цілісну систему, а з іншого - як складну систему, що складається з окремих самостійних блоків);
) веріфіцірованность прогнозів (прогнозні оцінки повинні бути достовірні та обґрунтовані);
) адекватність (максимальне наближення прогнозної моделі до реальної дійсності, тенденціям, закономірностям);
) рентабельність (ефект від розробленого прогнозу повинен перевищувати витрати на його розробку).
Принципи прогнозування забезпечують методологічну єдність різноманітних методів і моделей прогнозування.
В даний час існує приблизно 150 методів прогнозування, але на практиці використовуються близько 20-30 основних методів.
Метод прогнозування - це спосіб дослідження об'єкта прогнозування, спрямований на розробку прогнозів. Методика прогнозування - це сукупність спеціальних прийомів і правил розробки конкретних прогнозів. Прийом прогнозування - це математична або логічна операція, спрямована на отримання конкретних результатів у процесі розробки прогнозів.
Класифікація методів прогнозування здійснюється за трьома основними ознаками: 1) за ступенем формалізації методів; 2) за загальним принципом дії; 3) за способом отримання прогнозної інформації.
За ступенем формалізації виділяють формалізовані та інтуїтивні методи прогнозування. Формалізовані методи використовуються в тому випадку, коли інформація про об'єкт прогнозування носить в основному кількісний характер, а вплив різних чинників можна описати за допомогою математичних формул.
Інтуїтивні методи застосовуються тоді, коли інформація кількісного характеру про об'єкт прогнозування відсутній або носить в основному якісний характер і вплив факторів неможливо описати математично.
У свою чергу ці дві групи можна розділити за загальним принципом діяльності та способу отримання прогнозної інформації. Формалізовані методи поділяються на методи екстраполяції і методи моделювання.
До методів екстраполяції відносяться метод ковзної середньої, метод експоненціального згладжування, метод найменших квадратів, а до методів моделювання - методи інформаційного моделювання (патентний та публікаційний), статистичного моделювання, логічного моделювання (прогнозної аналогії, «дерево цілей »).
Інтуїтивні методи прогнозування поділяються на індивідуальні та колективні експертні оцінки. Причому індивідуальні ек...