спрійняв ці ідеї й створі вчення про біосферу та ноосферу, яка є теоретичності базою соціоекології. Робота яка стала класичності и увійшла в золотий фонд науки, - "Декілька слів про ноосферу ", з'явилася у 1944 году незадовго до смерти Вернадського. Тут у концентрованому вігляді виклади его бачення еволюційно-історічного процеса, перспектив людства, як космічного феномена. Головна ідея: під вплива розвітку науки и Пізнання Біосфера має дива ноосфери, тоб Царина розуму, де панують закони мудрості та гармонії. "Ноосфера є новим геологічнім явищем на Нашій планеті. У ній Вперше людина становится найбільшою геологічною силою. Вона может и винна перебудовуваті своєю Божою працею та думкою область свого життя, перебудовуваті докорінно порівняно з тим, что Було раніше. Перед нею відкріваються дедалі більші та ширші творчі возможности ".
Значний внесок у Розвиток вітчізняної соціоекології Зробив професор Г. О. Бачинський, Який у 1986 р. організував у Львові Першу всесоюзну Науково-практичний конференцію В«Проблеми СОЦІАЛЬНОЇ екологіїВ», Завдяк якій ця наука, Нарешті, дістала в нас офіційне Визнання. Вчений розроб теоретичні основи міждісціплінарного інтеграційного вчення про гармонізацію взаємодії Суспільства та природи - соціоекології.
2. СОЦІОЕКОСІСТЕМІ - ЯК ПРО єкт вивченості Соціоекології.
Об'єктом Пізнання для СОЦІАЛЬНОЇ екології Виступає система взаємодії Суспільства з природою. Це стосується як зовнішньої (Взаємодія з природнім СЕРЕДОВИЩА), так и внутрішньої (Взаємодія СОЦІАЛЬНОГО и біологічного в людіні) его сторін. Відношення суб'єкта до Вказаною об'єкта з метою оптімізації последнего є предметом фундаментального и прикладного соціально-екологічного Дослідження.
В наш час емпірічні Дослідження в даній проблематіці носячи, у свой більшості, фрагментарний характер, что стосують окрем моментів вказаної взаємодії и в КРАЩА випадка ведуться на стику двох-трьох предметні наук. У такому випадка, смороду НЕ могут дати значний и переконливою рекомендацій практіці природокористування, що не мают цілісної основи. Необхідна дослідніцька робота на фундаментального Рівні СОЦІАЛЬНОЇ екології, як інтегративної науки. Саме остання, узагальнюючі дані предметні теорій на методологічній Основі реалістічної філософії, розвіває теорію взаємодії Суспільства и природи.
Фундаментальні соціально-екологічні Дослідження дають можлівість системно об'єднати емпірічні Дослідження конкретно-предметні наук и на базі конкретізації узагальнюючої соціально-екологічної Теорії перетворіті їх у Прикладні Дослідження, что дають можлівість практично оптимізувати взаємодію Суспільства з природою в цілому. Становлення закономірностей природи и Суспільства є, на нашу мнение, одним з Головня Шляхів Підвищення ефектівності конкретних (прикладна) соціально-екологічних ДОСЛІДЖЕНЬ.
Природознавство, Яке є основою будь-якого людського Пізнання, спріяє розвітку СОЦІАЛЬНОЇ екології Перш за все, Вдосконаленн...