«Аль-КаїдуВ». Все це призвело до того, що саудівські аналітики побачили в діях Вашингтона не так намір здійснити повалення режиму Саддама Хусейна, скільки прагнення примусово трансформувати Саудівську Аравію (насамперед, її ідеологію ваххабізму) шляхом зміщення сімейства Аль Сауд. Таким чином, дії США в Іраку розглядаються в Саудівській Аравії в більш широкому, регіональному контексті.
Інша причина різкого засудження Ер-Ріяд іракської політики пов'язана з нафтовим фактором. Влада Саудівської Аравії побоюються, що США мають намір зруйнувати ОПЕК за допомогою іракців. Враховуючи, що Ірак володіє другими за величиною нафтовими запасами в світі - 11% (на території Іраку розвідані родовища, які оцінюються в 112,5 млрд. барелів нафти; за цими показниками Ірак поступається тільки Саудівській Аравії, родовища якої оцінюються в 261,8 млрд. барелів) і здатний поставляти майже таке ж кількість нафти, що і Саудівська Аравія, можливість подібного повороту подій вельми турбує останню. У саудівської пресі висловлювалися думки, що іракська нафта є тільки тактичним завданням військової операції США проти Іраку. Зокрема, розглядався варіант, що новий Ірак може відмовитися від обмежень на видобуток, встановлених нафтовим картелем, і вийти з ОПЕК, зробивши цю організацію неефективною в справі регулювання цін на нафту, а, отже, послабивши домінуючу роль Саудівської Аравії в Перській затоці. Другим можливим варіантом уявлялося те, що, якщо навіть Ірак залишиться в ОПЕК, справа у картелі все одно дійде до розбіжностей, оскільки Ірак після десятиліть війни та ізоляції повинен буде відновлювати економіку та інфраструктуру на кошти, які зможе отримати, лише відкривши нафтовий кран. Приплив іракської нафти на світовий ринок у довгостроковій перспективі змусить світових виробників збільшити обсяги виробництва, відмовитися від політики контролю видобутку нафти з метою утримання цін у рамках встановленого коридору 12 . Наслідки неконтрольованих дій нового Іраку вдарять, насамперед, по бюджету Саудівської Аравії. Більше того, зниження ролі ОПЕК, завдяки лідерству в якій Ер-Ріяд отримує і політичні дивіденди для регіонального лідерства, дуже небажано для Саудівської Аравії. p> І все ж повністю відмовитися від залучення Саудівської Аравії до планованим акціях (або, по крайней мере, не запобігши можливу підтримку Ер-Ріяд Багдада) Вашингтон не міг. Напередодні військової операції в Іраку застосування Сполученими Штатами формули В«батога і пряникаВ» щодо Саудівської Аравії (з одного боку, восени 2002 р. Президент Дж.Буш приймає принца Абдаллу на ранчо в Техасі, що є В«дружнім знакомВ», з іншого боку, подається судовий позов проти Саудівської Аравії родичами жертв 11 вересні за те, що вона, нібито, фінансує В«Аль-КаїдуВ») було оцінено в Ер-Ріяді як спроба чинити на нього тиск і схилити до підтримки американської політики щодо Іраку.
Беручи до уваги дані обставини, Саудівська Аравія зайняла компромісну позицію: на відкрите протистояння з Ва...