го на ігрище розгорталися головні події. Він організовував самі різні святкові заходи, в тому числі і такі, які поступово перетворилися на сценки і потім в спектаклі народного театру. p align="justify"> Якщо в ХI - ХVI століттях з скоморохами боролася головним чином церква, то в ХVII столітті в боротьбу проти них активно включилося і держава. У 1648 році з'являється грізний указ царя, що забороняє скоморошьи ігри на території всієї країни і що пропонує бити неслухняних батогами і засилати в В«Украйна городи за опалуВ». Але і подібні заходи не викорінили скоморошества. p align="justify"> З кінця ХVII століття Росія вступає в новий період своєї історії. У всіх сферах життя відбуваються суттєві зміні. Торкнулися вони й народної культури. Професійні скоморохи зживають себе, їх мистецтво починає видозмінюватися, набуває нових форм. Одночасно з документів зникає і слово В«скоморохВ». Місце скоморошьих ігрищ займають тепер вистави народного театру - нова і вища в порівнянні зі скоморошеством форма народного драматичного мистецтва. br/>
2.2 Балаган театр
Балаган театр - так званий театр для народу. Грався в "балаганах" - тимчасових спорудах на святкових та ярмаркових площах професійними акторами за гроші. Має ті ж тексти і те ж походження, що і народний театр, але на відміну від нього не має значимістю, змістом його стає фольклорної форми існування тексту. Замість міфологічної видовищність. За невеликим винятком - явища масової культури (видовищність - товар). Всі тексти балагану в тій чи іншій мірі - авторські, в обов'язковому порядку проходили цензуру. Почасти проникаючи назад у село, в казарми і на кораблі, іноді знаходили другу фольклорну життя (ті самі тетрадочки народних виконавців, якими вони не користувалися). p align="justify"> Балаган театр виникає в період Петровських реформ. Використовувався як провідник державної ідеології. Ліквідований в 1918 році разом з лубочної літературою і кулачними боями. p align="justify"> У післяреволюційні роки була спроба монополізувати видовище і створити "червоний балаган", від цих спроб залишилися "агітбригади" і сучасні паради і шоу. Іншою особою багатоликого балагану стало кіно, а пізніше і телебачення. Багато елементів балагану "пішли" на естраду і в цирк, в театр. У зв'язку зі сказаним може виникнути враження, що Балаган є щось неодмінно нице. Зовсім ні. Якщо літературна основа Балаган висока - то високий і Балаган. Так, театри Мольєра і Шекспіра були балаганами. Шекспірівська традиція, як відомо, загинула: в ХVI - XVII ст балагани в Європі повсюдно заборонені. Через сторіччя, на інших вже коренях, виріс сучасний європейський театр. Так що мало мати високу літературу, потрібні ще й відповідні постановки: поставити Шекспіра тими ж засобами, що і Чехова скрутно. p align="justify"> Примовки балаганних дідів (а тоді вже сюди треба віднести і клоунаду, і конферанс і пр.), як і торгові вигуки, ми б не стали відносити до фольк...