Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Обгрунтування виділення колекторів методами геофізичних досліджень свердловин

Реферат Обгрунтування виділення колекторів методами геофізичних досліджень свердловин





чні. На цих кривих інтервали в яких амплітуда реєстрованого параметра змінюється від значень у вміщають породах до значення в пласті-колекторі, рівні довжині зонда. Межі пласта відповідають серединам цих інтервалів. p align="justify"> У методах РК (ГК, НК, ГГК) при застосуванні апаратури для аналогового запису криві асиметричні, зрушені в напрямку руху приладу за рахунок впливу інтегрує осередки. Межі пластів товщиною більше 1 м необхідно визначати по початку крутого підйому і спуску кривої. Замість цього іноді автори звітів з підрахунком запасів допускають відступу від цього правила і проводять кордону пластів по середині інтервалів спуску і підйому кривої, що призводить до прикрих помилок (іноді значущим) при визначенні товщин виділених колекторів. p align="justify"> 1.2 Виділення колекторів за якісними ознаками


Серед видів ГІС, застосовуваних при вивченні розкритих свердловиною гірських порід, найбільшою інформативністю та достовірністю при виділенні в досліджуваному розрізі проникних інтервалів, тобто пластів-колекторів, володіють так звані прямі методи дослідження пласта ОПК і ГДК. Факт отримання з пласта флюїду в будь-якій кількості і вимірювання пластового тиску апаратурою ОПК і ГДК є прямим доказом наявності колектора незалежно від геофізичної характеристики пласта. Неотримання припливу флюїду з пласта при ОПК і ГДК у разі сприятливої вЂ‹вЂ‹геофізичної характеристики не є достатньою підставою для віднесення пласта до неколлекторов. У таких випадках потрібне проведення додаткових (повторних) досліджень. p align="justify"> На жаль, прямі дослідження в нашій країні, за винятком окремих регіонів (Якутія. Республіки Башкортостан і Татарстан, Астраханська і Оренбурзька області, шельф о. Сахалін), практично не застосовуються або застосовуються вкрай рідко (Західний Сибір ), тому на практиці повсюдно для виділення колекторів використовується комплекс якісних (прямих і непрямих) ознак, а також кількісні критерії.

Прямі якісні ознаки є найбільш надійним способом виділення колекторів. Вони засновані на доказі рухливості пластових флюїдів. Таким доказом є встановлення факту наявності проникнення в пласти фільтрату ПЖ і формування (чи розформування) зон проникнення; ці факти в більшості випадків є достатньою ознакою колектора. p align="justify"> Ознаками проникнення за даними ГІС є:

звуження діаметра свердловин, зафіксоване на кривій Кавернометрія, внаслідок утворення глинистої або шламовій кірки;

радіальний градієнт опорів, виміряних зондами з різною глубинностью досліджень:

зміна показань методів ГІС, виконаних за спеціальними методиками і фіксуючих формування або розформування зони проникнення.

У колекторах зі складною структурою пустотного простору прямі якісні ознаки встановлюються найчастіше лише за матеріалами ГІС, виконаним за спеціальними методиками і фіксуючим формування зони п...


Назад | сторінка 5 з 51 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Комплекс геофізичних досліджень свердловин для вивчення фільтраційно-ємнісн ...
  • Реферат на тему: Проектування технології капітального ремонту свердловин помощью соляно-кісл ...
  • Реферат на тему: Методи виділення R-зубця електрокардіосігнала і математична обробка послідо ...
  • Реферат на тему: Аналіз роботи фонду свердловин пласта В1 Красноярського родовища
  • Реферат на тему: Розрахунок кошторису витрат на очищення привибійної зони пласта (ПЗП) гідро ...