- чорноземи. Ще В. В. Докучаєв на початку століття писав, що російська чорнозем - сама родюча земля в світі, набагато краща за якістю, ніж чорноземи Європи та Америки. В даний час на цих землях склалася катастрофічна екологічна ситуація. За останні 30-40 років багаті чорноземи російської рівнини втратили третину свого гумусу, їх родючий шар зменшився на 10-15 см.
Допущене за останній час зниження природної родючості грунтів відповідає недобору зерна в середньому по 10 ц/га. Якщо взяти за основу середньорічну врожайність зернових культур, то забезпечення тільки простого відтворення природної родючості грунтів дозволило б збільшити вихід продукції з одиниці площі більш ніж в 1,5 рази.
Екологізація АПК. Посилення екологічних проблем потребує перегляду склалася в теорії і на практиці техногенної концепції розвитку АПК. Необхідний перехід до сталого розвитку аграрного сектора. Головним принципом розвитку АПК повинна стати екологізація всіх заходів щодо розвитку сільського господарства, облік природних особливостей функціонування земельних ресурсів. І вже відповідно до цього принципу, з орієнтацією на нього слід здійснювати заходи з механізації, хімізації, меліорації, з впровадження досягнень науково-технічного прогресу. У зв'язку з цим необхідно створити відповідну систему ринкових регуляторів (Пільги, кредити, податки тощо) для зміни пріоритетів у розподілі ресурсів, капітальних вкладень в АПК, посилити природоохоронну роль витрат.
Для подолання негативних тенденцій у розвитку АПК, якнайшвидшого вирішення продовольчої проблеми доцільно мати комплексну програму екологізації АПК, що включає дві підпрограми:
екологізації сільського господарства;
прискореного розвитку виробничо-с побутової сфери АПК (інфраструктура і переробна промисловість).
Найважливіший напрямок у вирішенні завдання сталого розвитку сільського господарства і всього АПК - забезпечення простого і розширеного відтворення природної родючості грунтів. Шляхи реалізації цього напряму треба передбачати при розробці підпрограми екологізації сільського господарства. У неї мають бути включені насамперед боротьба з ерозією грунтів, застосування органічних добрив, агролісомеліорація, Культуртехнічні меліорація, травосеяніе, вапнування кислих грунтів, мінімізація техногенного впливу на грунти, грунтозахисні технології, біологічні методи захисту рослин, оптимальні сівозміни, чисті пари і т.д. Це "м'які" заходи щодо поліпшення якості грунтів, вони не вносять різких змін в екологічний баланс агроекосистем, а, навпаки, сприяють підвищення родючості грунтів. Дані заходи повинні користуватися пріоритетом по відношенню до "глибоким" меліорації (насамперед гідротехнічним), широкому застосуванню хімічних засобів виробництва, мінеральних добрив і пестицидів, використання в сільському господарстві потужної техніки з великим навантаженням на землю.
Друга складова програми екологізації АПК - підпрограма прискореного розвитку вироб...