нішніх якостей товару, реклами, форм продажу
Клімат
Кількість опадів, середні і екстремальні температури
Рельєф і місце розташування
Флора і фауна
Пропозиція
Рівень технологічної досконалості виробництва (механізація, автоматизація, комп'ютеризація процесів)
Здешевлення і заміна компонентів (Факторів) виробництва
Організаційно-інфраструктурне забезпечення сфери обігу
Державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів
Професійно-кваліфікаційний склад робочої сили
Громадська престижність підприємництва
Розміри і активність класу підприємців, їх економічна самостійність
Рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва
Масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили
Розподіл працездатного населення по території
Зміни переваг і смаків споживача
Місцеві традиції та принципи виховання
Особливості релігійного впливу на повсякденне споживання
Зміни в моді
Розвиток промислового дизайну
Клімат
Рельєф і місце розташування
Флора і фауна
У наведеній класифікації однойменні фактори, що впливають на ринковий попит і пропозиція, представлені переважно суб'єктивними (психолого-традиційними, естетичними) і природно-кліматичними факторами, які є неекономічними факторами. На попит і пропозицію суттєво впливають уподобання і смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф і ін
Вирішальними і для попиту, і для пропозиції є економічні та соціальні фактори. Це пояснюється стійкими особливостями формування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва та обігу.
Якщо для ринкового попиту визначальними економічними факторами є базовий рівень розвитку потреб і їх задоволення, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найбільш чутливо реагує на зниження витрат виробництва. Це насамперед рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації процесів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвиненість інфраструктури, характер державного регулювання підприємництва.
Соціальні фактори, вплив яких зазнають на собі попит і пропозицію, є похідними від класово-професійної структури суспільства, стану культури та освіти. Їх вплив має довгостроковий характер і відрізняється інерційністю. Частка коштів на культуру, науку освіта, яку виділяють держава і підприємства, на роки вперед може визначати процвітання або відставання національних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формування відповідних ринкових пропорцій у цьому випадку буде віддзеркаленням...