обництв. Ці сигнали негайно сприймаються фондовим ринком. Акції працюють у цих напрямках компаній буквально злітають вгору. Великий попит на них піднімає їх ціни, що визначає приплив капіталів у ці галузі виробництва. Таким чином створюються умови для розгортання досліджень, проектно-конструкторських розробок, випробувань нових зразків техніки і технологій, налагодження індивідуального або дрібносерійного виробництва. Нічого подібного в Україні немає.
Причина такого стану - недостатня регулююча роль держави, яке мало б не тільки виробити загальні правила з урахуванням досвіду Європи, а й проявити вимогливість до суб'єктів фондового ринку, створити єдиний державний реєстр корпоративних прав, перекрити торгівлю на неорганізованому ринку. За цих умов кожен суб'єкт ринку діяв би в рамках правил і, дбаючи про власні інтереси, змушений був би дбати також про загальний інтерес.
З метою забезпечення стабільного, керованого і передбачуваного розвитку економіки України та її регіонів потрібно кардинально змінити роль держави в системі ринкових відносин на засадах новітніх моделей кон'юнктурного регулювання економіки та економічного зростання, посилити його вплив на пожвавлення інвестиційної діяльності, вироблення інноваційних форм конкурентоспроможного господарювання.
Слід перейти до планування розвитку країни на основі загальнодержавної Програми стратегічного соціально-економічного розвитку України та її регіонів на довгостроковий період (20-30 років), яка повинна бути затверджена Верховною Радою України відповідно до її конституційних повноважень. У основу такої Програми необхідно покласти новітню ідеологію Економіки Знань та інноваційного ділового мислення, що забезпечить потужний потенціал реальних трансформацій усіх сфер суспільного життя країни і її регіонів, орієнтованих на подолання кризових явищ і динамічне зростання економіки в умовах об'єктивних процесів інтеграції господарської системи країни у світове економічний простір і очікуваного значного посилення конкурентної боротьби на міжнародних ринках у зв'язку з майбутнім циклом стабілізації та зростання економічної кон'юнктури в глобальному вимірі. Програма повинна стати методологічною базою для розробки середньострокових п'ятирічних планів-прогнозів соціально-економічного розвитку України, окремих її регіонів, цільових державних галузевих та регіональних програм. На основі таких прогнозів соціально-економічного розвитку України повинні формуватися трирічний (перспективний) і щорічний (поточний) бюджети країни і регіонів.
Невідкладне завдання - визначення пріоритетних напрямків розвитку економіки, якими повинні бути галузі з високою рентабельністю. На думку вчених, важливими напрямками (крім уже наявних металургії, хімії, літако-та суднобудування) могли б стати науково-прикладні розробки у космічних технологіях, комп'ютерному програмуванні та інтернет-технологіях, виробництво екологічно чистої харчової продукції та легк...
