о феодалізму. Економічний прогрес у східних слов'ян був рушійною силою їхнього суспільного розвитку. За умови існування індивідуальних господарств додатковий продукт, одержуваний у них і досягав значних розмірів, ставав власністю виробника і міг бути джерелом збагачення. Так виникло спочатку майнове, а потім і соціальна нерівність. Так само в цей час складалася і росла приватна власність у заможних членів громади. Формувалася соціальна верхівка суспільства. p align="justify"> Велике значення для утворення держави мали союзи племен. На початку існування таких союзів племен, формою організації управління була військова демократія. Однак при цьому ще довгий час зберігалася первісні демократичні установи - народні збори і рада старійшин: Але народні збори перетворювалося на збори воїнів, яким військовий ватажок, оточений і підтримуваний дружиною, нав'язував свою волю, здобуваючи все більший вплив і владу за рахунок інших старійшин. Таким чином, йшов процес перетворення органів громадського самоврядування в державні органи. Військова демократія поступово перестала у військово-ієрархічне правління-князювання. Органи громадського самоврядування перетворювалися на органи панування і гноблення, спрямовані проти народу. Завершувалося тим самим оформлення державного ладу, найважливішою ознакою якого було по явище особливої, яка не співпадає безпосередньо з населенням, відокремленої від нього публічної влади, котра володіє спеціальним апаратом управління і розповсюджується на певну територію. Військовий ватажок великого союзу племен перетворювався на правителя - князя. Верховенство князів набувало характер здійснення владних класових функцій. Наближені князя ставали його радниками і намісниками. Дружина перетворювалася об'єднання кількох союзів племен або князівств у "союз союзів" під у військову силу, яка придушувала опір експлуатованих мас і вела загарбницькі й оборонні війни. Зазначений процес перетворення органів громадського самоврядування в державні органи не був актом одноразовим для всіх союзів східнослов'янських племен. У VIII ст. умовах боротьби з кочівниками у Середньому Придніпров'ї, відбулося назвою "Русь", столицею якого став Київ.
"Союзи союзів", які об'єднували кілька спілок з племен-князівств, були новими утвореннями і відображали більш високий етап у процесі східнослов'янської консолідації. Приблизно на рубежі VIII-IX ст. придніпровський союз союзів племен "Русь" переростає ще більш потужне об'єднання з назвою "Руська земля", що включало кількість союзів слов'янських племен. Літопис їх перераховує: Русь, Поляни, Древляни, полочани, Дреговичі, Північ. Це вже майже половина східних слов'ян. Правила у цьому державному об'єднанні, за своєю ймовірності, династія Кия, представниками якої у середині IX ст. були, за повідомленням літопису, князі Аскольд і Дір.
Глава 5. Етапи утворення держави. p align="justify"> .1 Походження древн...