рогресу, а так само джерелом політичної і соціальної нестабільності в даних державах. p align="justify"> Глобальність цієї проблеми виявляється і з іншого боку. У той час як деякі країни страждають від недоїдання й голоду, інші прагнуть до гармонійного раціону харчування; а деякі з них повинні навіть В«боротисяВ» або з надлишками продуктів харчування, або з надмірністю їх споживання. p align="justify"> Отже, продовольча проблема актуальна і багатоаспектна. Ця проблема має свої особливості в державах з різним суспільним ладом і відрізняється особливою гостротою в групі країн, що розвиваються. У результаті такі аграрні країни какЛатінская Америка, Африки та Азія, де основнаявсей робоча сили зосереджена в сільському господарстві, виявилися не здатні досягти саме забезпечення продовольством. У той же час економічно розвинених странахрешеніе даної задачі досягається при 10% і менше населення, зайнятого в сільському господарстві. Вище сказане не означає, що проблема з продовольством вирішена в розвинених країнах. Але там мова йде, в першу чергу, про соціальний ееаспекте, про розподіл, про розшарування суспільства, де все-таки якась частина населення, не дивлячись на загальний достаток продовольства, приречена на неповноцінне харчування. Рішення продовольчої проблеми пов'язане не тільки зі збільшенням виробництва продуктів харчування, але і з розробкою стратегій раціонального використання продовольчих ресурсів, в основі яких має лежати розуміння якісних і кількісних аспектів потреби людини в харчуванні. p align="justify"> 3. Демографічна проблема
Чисельність населення світу протягом всієї історії людства неухильно зростає. Протягом двох останніх тисячоліть демографічне зростання йшов прискореним темпом. Це можна побачити а на прикладі періодів подвоєння населення світу. Перше після початку нашої ери подвоєння чисельності населення світу відбулося за 1500 років, друге - за 300 (з 1500 по 1800 рр..), Третє - за 120 років (з 1800 по 1920 рр..), Четверте - за 50 років (з 1920 по 1970 рр..). Кількість людей, що населяють нашу планету, щорічно зростає на 1,3%, при цьому більше 90% приросту припадає на країни, що розвиваються. За прогнозами ООН вже на 01.11.2011 року населення планети досягне 7 млрд. осіб. p align="justify"> Темпи природного приросту населення становлять від 2,8% на рік у країнах Тропічної Африки до 0,5% у Західній Європі та близи до нуля в станах Східної Європи. Середньорічні темпи приросту світового населення поступово сповільнюються. Це обумовлено тим, що країни Північної Америки, Європи (включаючи Росію) і Японія перейшли до простого відтворення населення, для якого характерний незначною приріст або відносно невелика природний спад населення. Одночасно істотно зменшився природний приріст населення в Китаї та країнах Південно-Східної Азії. Однак уповільнення темпів практично не означає пом'якшення гостроти світової демографічної ситуації, так як зазначене зниже...