снення цього права відносно службових творів та виконань, - згідно з нормою п.6 ст.17 нового Закону наймач, що володіє винятковим правом на службовий твір, має право вносити до нього зміни, скорочення та доповнення, викликані необхідністю адаптації твори до конкретних умов його використання, без отримання на це згоди автора службового твору, якщо інше не передбачено договором між наймачем і автором. При цьому наймач зобов'язаний вказати в творі (виконанні) про здійснену їм адаптації. p align="justify"> Одночасно з цим передбачається, що при використанні твору після смерті автора особа, що володіє винятковим правом на цей твір, вправі дозволити внесення у твір змін, скорочень чи доповнень за умови, що цим не спотворюється задум автора, не порушується цілісність твору і це не суперечить волі автора, виразно вираженою їм у заповіті.
Поряд з правом на недоторканність твору в новому Законі зберігається право автора заперечувати проти будь-якого спотворення і будь-якого посягання, здатних завдати шкоди честі чи гідності автора.
Майнові авторські і суміжні права
дії Закону властива серйозна термінологічна плутанина, - згідно ст.16 Закону автору (іншому правовласнику) належить виключне право здійснювати або дозволяти здійснювати перераховані дії з використання твори, а крім того, дана стаття Закону говорить про право учасника на отримання винагороди. Далі в ст.25 Закону говориться про те, що майнові права можуть бути відступлені або передані за авторським договором, при цьому передаватися можуть виключні майнові права або невиключні майнові права. p align="justify"> Дані норми викликають кілька запитань, а саме:
як співвідносяться поняття "майнові права" і "виключне право";
чи є виключне право на твір єдиним правом або складається з набору прав на використання твору певними способами (так званих правомочностей);
що передається за договором: майнові права або виключне право, якщо виключне право - то само виключне право або його частина або окремі "правомочності виняткового характеру";
що таке "невиключне майнове право" і т.д.?
У новому Законі закладено концептуально інший підхід у визначенні змісту майнових авторських і суміжних прав, ніж міститься в чинному законодавстві.
Відповідно до нового Закону в системі прав автора основне місце займає виняткове право. Будучи згідно ст.128 ГК самостійним видом цивільних прав, виключне право забезпечує законну монополію його власника щодо певного результату інтелектуальної діяльності. За своєю природою виключне право є правом майновим, оскільки його здійснення пов'язане з набуттям матеріальних благ. Однак використовувати ці поняття як синоніми не можна тому, що за авторами поряд з винятковим правом можуть визнаватися й інші права майнового характеру. Тому...