оміст, послідовник меркантилізму Джеймс Стюарт ввів у економічний лексикон поняття В«платіжний балансВ». Пізніше шотландський економіст і філософ Адам Сміт (1723-1790), англійський економіст Давид Рікардо (1772-1823) та інші видатні діячі того часу розвинули систему складання балансу міжнародних розрахунків (БМР). p align="justify"> Наприкінці ХІХ ст. через посилення вивозу капіталу та розвиток інших форм міжнародних економічних відносин спостерігається подальший розвиток БМР: удосконалюється практика обліку міжнародних операцій, формується система державних органів (казначейство, митниця, бюджетне і кредитне установи тощо), які збирають і аналізують інформацію щодо міжнародних розрахунків .
До початку ХХ ст. найбільш розвинені методики складання балансів міжнародних розрахунків були у США і Великобританії.
Після першої світової війни (1914-1918) в США складався достатньо детальний БМР, дані якого використовувалися у розробці економічної політики країни. Перший офіційний БМР США за 1922 р. було опубліковано в 1923 р. (попередні публікації належали окремим дослідникам і не мали офіційного характеру). З часом Міністерство торгівлі США внесло деякі корективи в методику складання БМР. Платіжний баланс США за 1923 р. включає три підрозділи: поточні операції; рух капіталів; операції із золотом і сріблом. p align="justify"> У 1943 р. американський економіст Х. Лері склав платіжні баланси США за 1919-1939 р. Розроблена ним методика стала підставою для складання платіжного балансу після другої світової війни.
З 1946 р. квартальні та річні платіжні баланси США стали друкуватися Міністерством торгівлі країни в журналі В«Survey of Current BusinessВ».
Майже такий самий шлях пройшов процес розробки і аналізу БМР у Великобританії та ряді інших країн. Спочатку БМР складались як статистичні таблиці для аналізу фінансової позиції країни щодо зовнішнього світу. Вони містили лише операції, які супроводжувалися готівковими платежами. Вважалося, що міжнародна торгівля, передусім незбалансованість експорту та імпорту, впливає на національну економіку здебільшого по лінії грошового обігу та цін. p align="justify"> Минуло час, розширювалося державне регулювання економіки, загострювалися економічні кризи, розвивалися методики обчислення національного доходу (НД) і валового національного продукту (ВНП). Поступово змінювалося розуміння суті балансів міжнародних розрахунків. Розвиток міжнародних економічних відносин потребувало зіставленні міжнародних показників та уніфікації методів складання БМР. p align="justify"> У 1924 р. Ліга Націй опублікувала баланси міжнародних розрахунків 13 капіталістичних країн, яке поклало початок роботі щодо зіставлення та уніфікації таких балансів.
Рекомендована Лігою Націй схема платіжних балансів (1927 р.) мала дві частини:
поточні операції;
капітальні опера...
