У 1993 р. в Токіо президентом Росії і прем'єр-міністром Японії була підписана Токійська декларація про російсько-японських відносинах, де було зафіксовано згоду сторін продовжити переговори з метою якнайшвидшого укладення мирного договору шляхом вирішення питання про приналежність згаданих вище островов5. p>
2.2 Розвиток конфлікту в даний час: позиції сторін і пошук рішення
В останні роки з метою створення на переговорах атмосфери, що сприяє пошуку взаємоприйнятних рішень, сторони приділяють велику увагу налагодженню практичної російсько-японського взаємодії і співпраці в районі островів. Одним з результатів такої роботи став початок реалізації у вересні 1999 р. домовленості про максимально полегшеною процедурою відвідувань островів їх колишніми мешканцями з числа японських громадян і членів їх сімей. Здійснюється співпраця в рибогосподарської сфері на основі чинного російсько-японського Угоди з рибальства у південних Курил від 21 лютого 1998
Японська сторона висуває претензії на південні Курильські острови, мотивуючи їх посиланнями на російсько-японський Трактат про торгівлю і кордони 1855 р., за яким вказані острови були визнані японськими, а також на те, що ці території НЕ входять до складу Курильських островів, від яких Японія відмовилася по Сан-Франциско мирним договором 1951 Японія поставила в залежність від вирішення територіальної суперечки підписання мирного договору між двома країнами.
Позиція російської сторони з питання про прикордонне розмежування полягає в тому, що південні Курильські острови перейшли до нашої країни за підсумками Другої світової війни на законній підставі відповідно до домовленостей союзних держав (Ялтинська угода від 11 лютого 1945 р ., Потсдамська декларація від 26 липня 1945 р.) і російський суверенітет над ними, що має відповідне міжнародно-правове оформлення, сумніву не підлягає.
Підтверджуючи прихильність раніше досягнутим домовленостям про проведення переговорів по мирному договору, включаючи питання про прикордонне розмежування, російська сторона підкреслює, що вирішення цієї проблеми має бути взаємоприйнятних, не завдавати шкоди суверенітету та національним інтересам Росії, отримати підтримку громадськості і парламентів обох країн.
Незважаючи на всі вжиті заходи, нещодавнє відвідування Д.А. Медведєва 1 листопада 2010 спірної території викликало бурю невдоволення в японських ЗМІ; Так, уряд Японії звернувся до російського президента з проханням відмовитися від заходу, щоб уникнути загострення відносин між країнами. p align="justify"> МЗС РФ відповів на прохання відмовою. Зокрема, в повідомленні дипломатичного відомства зазначалося, що "президент Росії самостійно визначає маршрути поїздок територією своєї країни", а поради на цей рахунок "ззовні" є недоречними і неприйнятними 7