="center"> 64
Свердловська обл.
2
2
3
-
-
-
7
Челябінська обл.
2
7
1
1
2
-
13
Читинська обл.
-
1
-
-
-
-
1
Чкаловська обл.
10
5
-
72
2
1
90
Норильлазі
-
1
-
-
-
-
1
Разом
189
100
12
1935
796
186
3218
Відомості за: [ГАРФ, ф. 9479, оп. 1, д. 89, л. 235].
Воєнний час диктувало державі жорсткі умови поповнення мобілізаційних ресурсів. З початку війни ГУЛАГ дав вказівку на місцях прискорити звільнення трупоселенческой молоді. У березні 1942 р. у вищих органах влади почалося обговорення питання про призов спецпереселенців на фронт. Спочатку питання було розглянуто в НКВД, насамперед у рамках Головного управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць ув'язнення (ГУЛАГ). Слід зазначити, що в НКВС були певні сумніви з питання призову розкуркулених: зокрема, в ГУЛАГу побоювалися реакції решти населення, покликаного на фронт. Офіційно розкуркулені продовжували вважатися ворогами радянського ладу. У підсумку було вирішено закликати не висланих глав сімей, а тільки дітей «колишніх куркулів», що досягли призовного віку.
У доповідній записці начальника ГУЛАГу НКВС СРСР заступнику наркома НКВС СРСР вказувалося:
У трудпоселеннях НКВС із загальної кількості 272473 трудпоселенцев чоловіків 174596 чол. складають чоловіки віком від 16 до 50 років. Перевіркою встановлено, що із загальної кількості чоловіків призовного віку тільки 37861 чоловік є колишніми кулаками, які в період ліквідації куркульства як класу на базі суцільної колективізації були главами сімей. Решта 136 735 чоловік виселені в якості членів куркульських сімей, причому 31 86...