али більш 1,3 млн. чоловік. Найбільш поширеним пролом злочинів стали дрібні крадіжки, що стосувалося в першу чергу зерна.
Реакція населення на нову хлібозаготівельну кампанію 1947 р., маючи досвід минулого року, була набагато більш різкою і різнобічної за своїми проявами. Всі боялися страшного - повторення голоду, тому змінюється характер настроїв, посилюється критика дій влади.
Наслідки голодомору
Голод 1946-1947 рр. залишив значний відбиток на демографічному розвитку України.
Внаслідок голодомору серед сільського населення поширилася дистрофія. За офіційними повідомленнями на початку 1947 в Україні налічувалося 448 тис. хворих на дистрофію, серед яких 150 тис. перебували у важкому стані і потребували термінової госпіталізації. На травень 1947 вже було зареєстровано більше 900 тис. таких хворих. За іншими (неповними) даними, в літа 1947 р. на Україні було зареєстровано більше 1 млн. хворих на цю недугу. Поширювався і тиф. Так, тільки на Дніпропетровщині за листопад 1947 року було виявлено близько 1,6 тис. таких хворих.
Що стосується людських втрат, то їх визначити важко, оскільки масштаби трагедії, незважаючи на те, що вони були менше ніж в 1932-1933 рр., надто великі. Тільки органи РАГСу УРСР зафіксували в 16 східних та Ізмаїльський і Чернівецькій областях 1946 282 тис. померлих, а в 1947 р. - більше ніж 528 тис.
Вже з грудня 1946 почався падіж худоби. На 1 січня 1947 поголів'я великої рогатої худоби зменшилося порівняно після 1 січня 1946 на 46,4 тис. голів, свиней - на 1001,8 тис., овець і кіз - на 125,9 тис., коней - на 35,7 тис . голів. Скорочення поголів'я продовжувалося до появи зеленого корму.
Голод значно ускладнив і без того важкий процес відновлення України. Скорочувалися трудові ресурси, треба було поповнювати капіталовкладення в сільське господарство. Негативно вплинув голод і на моральний стан суспільства, що поставило Україну в невигідні умови порівняно із західними країнами.
Період голоду негативно позначився на свідомості, психології людей, відбилося на їх поведінці і вчинках як під час продовольчої скрути 1946-1947 рр.., так і в наступні роки. Багато хто бачив і розумів сутність існуючої державної системи, однак продовжував покорале жити, або скоріше існувати у звичному ритмі, пристосовуючись до труднощів, залишаючи своє невдоволення при собі. Голод показав, що позбавлене державної підтримки населення було змушене рятуватися самотужки, часто йдучи на злочини та нелюдські вчинки, переступаючи моральні. В основному, протест проти дій влади виражалися в розмовах або в листах до рідних. Однак серед безпартійних і партійців були й ті, хто відкрито чинив опір влади, знаючи, що за свою непокірність, буде жорстоко покараний. Ця категорія, незважаючи пасивність і аполітичність більшості населення, становила потенційну загрозу радянській владі, оскільки при нагоді завжди виражала своє невдоволення нею вчинками і антирадянськими висловлюваннями.
Голод суттєво вплинув на криміногенну ситуацію, особливо збільшилась кількість грабежів особистого майна громадян і запасів продовольства. У другій половині 1946 та I половині 1947 кримінальні злочини такого характеру в країні становили 70%. Усе нагадувало війну за шматок хліба голодних проти голодних, оск...