n="justify"> Розглянемо докладніше класифікацію матеріальних витрат, що включаються до собівартості.
1.3 Методика розрахунку собівартості продукції
В умовах ринкових відносин підприємства використовують один або більше показників для аналізу своєї собівартості. Аналіз порівнюєш товарної продукції здійснюється на підприємствах, де її питома вага становить понад 50%. Там, де переважає нова продукція, для аналізу динаміки собівартості доцільніше використовувати показники витрат на 1 гривню товарної продукції в собівартості одиниці продукції.
Використання цього показника обумовлено:
перше, тим, що він усуває неоднакові підходи до старої і нової продукції і робить можливим встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яка охоплює як порівнювану, так і не порівнювану продукцію.
друге, він забезпечує зв'язок собівартості з плановим прибутком;
- по-третє, він дає можливість простежити динаміку зниження собівартості за кілька років.
Витрати на 1 гривню продукції визначаються як відношення планових або фактичних витрат (виробничої собівартості) на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства. Цей показник придатний для вивчення собівартості в динаміці витрат на 1 грн. товарної продукції.
Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо показник витрат дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це свідчить, що рентабельність виробництва дорівнює 20 коп. (100 - 80) щодо 1 грн. товарної продукції [10, c.145-146].
На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі фактори:
а) зміна структури асортименту виготовленої продукції;
б) зміна рівня витрат у собівартості окремих її видів;
в) зміна оптових цін на покупні матеріали, паливо, зміна транспортних тарифів;
г) зміна цін на продукцію.
Промислові підприємства випускають продукцію з різним рівнем рентабельності. Збільшення питомої ваги продукції з низьким (ніж у середньому на підприємстві) рівнем рентабельності призводить до підвищення витрат на гривню товарної продукції, і навпаки.
Для визначення впливу зміни норм витрат матеріалів на кожний вид продукції необхідно з витрат на одну гривню продукції, які розраховані за фактичними витратами і плановими цінами, віднятипланові витрати на фактичний випуск і асортимент продукції.
Вплив зміни оптових цін на матеріали і тарифів на вантажні перевезення визначається як різниця між фактичними витратами на гривню продукції за цінами, які реально існують у звітному році, і тими, що їх було закладено в план.
На наступному етапі аналізу визначається вплив кожного фактора на абсолютне відхилення повної фактичної собівартості всієї продукції від планової. Для цього абсолютні відхилення витрат на одну гривню продукції кожного фактора множиться на фактичний випуск продукції в оптових цінах підприємства. Необхідно, однак, пам'ятати, що на абсолютне відхилення фактичної собівартості всієї продукції від планової, крім перерахованих вище факторів, впливає зміна обсягу випуску продукції. Це в...
