Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Кам'янець-Подільська фортеця в XVI-XVII століттях

Реферат Кам'янець-Подільська фортеця в XVI-XVII століттях





], С. Шкурко [16], а такоже Л. Станіславська [7], О. Будзей [2], О. Седак [59], Ю. Й. Сіцінській [41] , у колективних праце, І. С. Винокура, Г. М. Хотюн, І. І.Медведовського [11], та ряд других дослідніків.

Довгий годину вважаться, что Стара Фортеця збудовано во второй половіні XIV ст. Аджея дерло в истории згадку про міський замок маємо в грамоті від 7 (15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовіча, де цею князь за Згідно свого брата Олександра Коріатовіча надає кам янчанам право на кшталт Магдебурзьке та прямо Зазначає, что грамота дається « на замку »у Кам янці. Цю позицию относительно литовських першопочатків замку, зафіксовану в популярних монографіях Юхима Сіцінського (1895) [40], Олександра Прусевича (1915), повторили й радянські досліднікі Петро Юрченко (1950) [23], Тетяна Будянська (1961) [3], Лев Баженов [1]. Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеніцької та Анатолія Тюпіча у 1964-1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964-1969 роках дозволили значний поглібіті Історію кам янецької фортеці та датуваті ее першопочаткі XI-XII століттямі (в обережнішіх версіях - кінцем XII століття). Если наявність давньоруського ПЕРІОДУ в истории кам янецької фортеці НЕ віклікає сегодня жодних заперечень у дослідніків, то концепція Євгенії Пламеніцької, якові Доповнено ее донька Ольга Пламеніцька, про дако-рімські першопочаткі замку [53], Замкового мосту [54] та міста Взагалі в II-III ст. наштовхнулася на й достатньо сильно протідію історіків и археологів, зокрема Іона Винокура, Миколи Петрова. Звісно М. Петров та І. Винокур змоглі на базі писемності та археологічніх даних довести хібність дако-римських теоретіків.

Найважлівішімі документами, Які дозволяють й достатньо реалістічно уявіті, Яким БУВ замок у XV-XVI століттях, є дві его опису - 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1 544 року, коли каштелян Войцех Старжеховській перевіряв роботи , Які виконан у замку військовий інженер и архітектор Іов Претвич. ЦІ Надзвичайно Важливі документи віявів Олександр Яблоновський и оприлюднено 1880 року перший описание, а 1 882 году и друг. Замок має й достатньо солідну будівельну Історію. Даже без діскусійного дако-римського ПЕРІОДУ маємо аж 14 будівельних періодів (від XI століття до качана XIX століття). Альо, если Говорити про годину, коли замок набув вигляд, около до звичних нам ніні, то це середина XVI ст. Саме Величезна робота, виконан під керівніцтвом Іова Претвича, Надав замку того вигляд, которого ВІН, несмотря всі періпетії, що не загубивши Упродовж почти півтісячоліття. Проти Надзвичайно Швидко начинает втрачати останнімі десятіліттямі

Надзвичайно ціннім Джерелом до історії фортеці є описание +1544 р. [65], Який ще нужно детально вівчаті. Згаданій описание фортеці Вперше Було Опубліковано тисячі вісімсот вісімдесят дві р. ВІН Складення тоді, коли в замку під керівніцтвом відомого архітектора та військового інженера Іова Претвича (Іокуба Бретфус) здійснювався капітальний ремонт. Усі дерев яні Будівлі замінюваліся на кам яні. Описание містіть конкретні інформацію про башти замку. Зокрема, башта Папська булу в Південно-східному кутку фортеці, побудовали на міцному скельно фундаменті. Під Башту біля земляного валу БУВ влаштованій копер - Спеціальний Пристрій, с помощью которого робітники доставляли наверх камінь, пісок, вапняка, Інші будівельні матеріали. ВІН складався з кількох вертикальних стійок, важкої гірі та кількох мотузок и канату. Наступний У документі згадується башта Ковпак. Під нею между Фортечний валом и ровом розміщувалася стара, дуже пошкоджена оборонна споруда для вартового, котрі охоронялі від нападу КРИМСЬКА татар та кочівніків Хотинська дорогу. До цієї Будівлі з боці замку йшов рів для безпечного проходу до неї людей.

З оборони споруд північної фортечної Сторони згадується Рожанка, что в цею годину булу Повністю перебудована. Під нею у каньйоні Смотрича діяла Цегельня, де Виготовляю цеглу та Інші необхідні для будівництва замку матеріали. А поруч у плане вказується Водяна вежа. З неї гарнізон фортеці особливую колесом взявши воду для своих потреб.

Тут же булу Стара Рожанка - зруйнована та спустошена вежа. Стіну біля НОВИХ Фортечний воріт побудувалося заново. У цьом місці передбачало збудуваті будинок для начальника замку, а поруч віконаті таємний Хід до річки. Відремонтована в цею годину булу ї Інша башта східної боку замку - Лянцкоронська. Поруч з нею БУВ сарай, де оброблявся будівельний камінь, та дерев яна невеличка стайня, что належала старості.

У східно-північному кутку фортеці були Нова Східна та Чорна башти ї замкові ворота. При вході до замку з лівого боці розміщувався широкий кам яний узвіз, по якому можна Було Зручне підніматі и опускаті до Чорної башти зброю. Тут же Було приміщення для гармашів и будівля для матеріалів та ІНСТРУМ...


Назад | сторінка 5 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Моделювання руху голки в замку в'язального механізму
  • Реферат на тему: Оборона Брестської фортеці
  • Реферат на тему: Початок Великої Вітчизняної війни. Оборона Брестської фортеці
  • Реферат на тему: Феодальний замок як фортеця і житло феодала
  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?