льми жахливо, і якщо не вжити зараз ніяких дій, то ми постанемо перед небезпекою повного здичавіння всього населення від Східного Сибіру до Далекого Сходу, з подальшим заміщенням його іншими народами. Воістину, скільки пророчі думки, можна здивуватися, як глибоко владика міг бачити небезпеку бездуховності.
Завдяки йому, Красноярський край і Росія мають альтернативу своєму існуванню - це повернення на православний шлях розвитку держави і нації. На сьогоднішній день є чимало православних багатодітних сімей, і їх кількість неухильно зростає. Православна громада Миколаївської церкви, яку створив ще владика Лука, сьогодні налічує вже кілька десятків віруючих сімей з дітьми, полягають і нові шлюби. Множаться громади і в інших парафіях, створюються нові парафії, в яких складаються свої громади.
Заслуга архієпископа в тому, що він, живучи як християнин, все своє вміння приносив на служіння Господу. Силою свого слова і характеру він зміг усунути діяльність єретиків в Мінусинську, Туруханска, Красноярську, Ачинськ. Завдяки своєму хірургічного таланту, сприяв воцерковлення представників наукової та культурної інтелігенції. Атеїстична частина народу вимре як тупикова гілка розвитку, оскільки вони, відійшовши від своїх витоків, виявилися нежиттєздатними. Але, завдяки діяльності архієпископа з відродження Російського самосвідомості, через відновлення Церкви, народ краю не втратив своїх коренів, і зараз ми маємо можливість знову бути численним, духоносним народом.
Архієпископ Лука - один з тих людей, яких давав Господь нашому народу під час його крайньої слабкості, в найнебезпечніших моментах існування. Такі були при монгольську навалу і звільнення від монгольського ярма, під час Смути, духовних нестроений (розколу), численних навалах чужинців, духовного збідніння народу в XIX-XX століттях. Уважно вивчивши свій історичний шлях, не можна не виявити, що завжди була така людина, яка силою свого слова і своїм особистим прикладом вселяв у людей впевненість, відроджував в них Віру, змушував їх підніматися з колін. Саме таким духовним стовпом Російського народу в XX столітті і був архієпископ Лука Войно-Ясенецький.
З плином часу, думається, буде відкриватися все нові й нові сторони його неоціненною допомогою краю, які ми поки не бачимо, навіть через більш як півстоліття.
Бібліографія
I. Джерела
А). Особисті праці Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького
1. Архієпископ Лука (Войно-Ясенецький) - Сила моя в немочі звершується.- М. «Відпочинок християнина», 2001. - 416 с.
. Войно-Ясенецький В.Ф.- Дух, душа і тіло.- М. «Дар», 2006. - 320 с.
. Войно-Ясенецький В.Ф. (Архієпископ Лука) - Нариси гнійної хірургії.- Москва - Сімферополь. «Біном», «AZ-PRESS», 2006. - 704 с.
. Святитель Лука - Вибрані твори.- М. «Сибірська Благозвонница», 2010. - 768 с.
. Святитель Лука (Войно-Ясенецький).- Проповіді річного кола.- М. «Артос-медіа», 2009. - 620 с.
. Святитель Лука Кримський (Войно-Ясенецький).- Я полюбив страждання.- М. Прихід храму Святого Духа зішестя, 2005 - 208 с.
Б) Архівні матеріали
7. Державний архів Красноярського краю (Гакки)
Ф. ...