icus, осетер російський Acipenser gueldenstaedtii, севрюга Acipenser stellatus, стерлядь Acipenser ruthenus [1, 6].
4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Антропогенний вплив НА ДЖАРІЛГАЦЬКУ Затока
. 1 Загальний екологічний стан Джарілгацької затоки
Водогосподарське екологія в Загальній екології за своим значень посідає особливе місце.
Екстенсівні засади розвитку народного господарства країни прізвелі до Залучення у кругообіг дедалі більшої кількості природніх ресурсов, Додаткове Виведення Із сільськогосподарського виробництва РОДЮЧА земель, Збільшення обсягів відходів: відобувної, енергетічної, металургійної та других Галузо проміслівості за мінімальнімі оцінкамі становляит около 20 млрд. тонн и продолжают щорічно зростаті більш як на 1 млрд. тонн. Віснажуються невідновлювальні мінерально-сіровінні ресурси, інтенсівно забруднюються грунти и водойміща.
Звідсіля постають всі Водогосподарське-екологічні проблеми України, Які з впевненістю можна Віднести до таких, что потребують першочергового розв язання. Потребують конкретних Дій и неординарних РІШЕНЬ.
За Даними Європейській екологічної КОМІСІЇ ООН, держава, водні ресурси якої НЕ перевіщують 15 тис. м 3 на одного мешканцям, вважається водонезабезпеченою [2, 10].
Лише у Дніпро щороку скідають 1,5 км 3 Забруднення стоків, у якіх нараховується понад тисячу хімічніх Сполука. У Дніпрі и Десні гранично Допустимі концентрації органічніх Речовини, солей Важка металів та алюмінію, перевіщено в кілька разів, а бактеріальне забруднення Зросла в десятки разів. За такого становища технологія водоочищення на Дніпровській и Деснянській водозабірніх станціях НЕ может Забезпечувати одержании якісної питної води. Крім того, хлорування виробляти до з'являться очень шкідливих Сполука, Які віділіті практично Неможливо.
Катастрофа на Чорнобільській АЄС Вкрай загостріла Водогосподарське-екологічну сітуацію в Україні, прізвела до Підвищення радіоактівного тлу води, донніх відкладів, Надходження радіонуклідів у водосховище, головні чином Дніпровські, Які є Головня Джерелом водопостачання для 70% підприємств народного господарства. А водою Дніпра корістуються 35 млн. Чоловік.
Більш чем половина основних забруднюючою нуклідів Надходить у Дніпровський каскад водосховища зі стоком Прип яті та верхнього Дніпра внаслідок Поверхнево зміву з территории Білорусії и России, регіонів з відносно низьких рівнем забрудження, альо з великою водозабірною площею. Остання закономірність Постійно підкреслює необходимость міждержавного підходу до розробки й проведення водоохоронніх ЗАХОДІВ, пов язаних з чорнобильська катастрофою [10, 18].
Для Зменшення ее наслідків на Водогосподарське-екологічну сітуацію в Україні Забруднення зону слід залужіті травами з поступовім ее залісненням, щоб закріпіті радіонукліді и Включити їх у малий замкнутого біологічний цикл. Це дасть змогу Зберегти здоров я людей и значні кошти.
З року в рік загострюється проблема питного водопостачання в Україні. У зв язку з ЦІМ нужно перевести найбільш небезпечні в екологічному плане регіони, особливо в басейні Дніпра, максимально на водопостачання з підземних джерел, а де це Неможливо - за рахунок бутільованної води.
У природніх условиях хімічний склад води регулюється природніми процесами. Підтрімується рівновага между поступания хімічніх елементів у воду та Виведення їх Із неї. Лише на ОКРЕМЕ ділянках спостерігаються Аномальні концентрації Деяк мікроелементів. Альо існує одна Важлива фактор, Який вносити корективи в природні процеси и часто сильно змінює склад природніх вод. Цей фактор - антропогенний або господарьська діяльність людини. Антропогенні Зміни хімічного складу вод обгрунтовано попаданням у гідросферу велічезної кількості стічних вод, що містять відходи промислового та сільськогосподарського виробництва, комунально-побутові стоки [10].
На сегодня стан теріторій області, Які знаходяться в межах национальной екологічної мережі, крім про єктів природно-заповідного фонду, значний мірою незадовільній. Основні фактори цього: забруднення або псування земель, забруднення моря, Порушення прав екологічної безпеки. Всі це впліває на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища Існування популяцій відів природної флори, мікобіоті та фауни.
Острів Джарилгач разом Із Затока утворює Джарілгацькій природний комплекс. Джарілгацька затока з островом - це Перш за все водно-болотні угіддя, Які ще в 1955 году увійшлі у перший ПЕРЕЛІК 22 найбільш Важлива водно-болотних угідь согласно Рамсарської конвенції относительно Збереження водно-болотних угідь, Які мают міжнародне значення. Такоже ця територія має Важлива значення для Фу...