а за адресою: lt; адреса gt; зареєстрована за: Ісаковим Е.А., Ісакової Т.Д., Ісаковим Ф.Е. на підставі договору № на передачу і продаж квартир (будинків) у власність громадян від ДД.ММ.РРРР (Л.Д. 34) .Из наданого суду повідомлення Управління Росреестра по lt; адреса gt; від ДД.ММ.РРРР вбачається, що в ЕГРП відомості про зареєстровані права на спірну квартиру відсутні (а.с. 37) .При вирішенні спору судом враховується, що спори про встановлення часткової власності на перебуває у спільній власності майно (п. 5 ст. 244 ЦК) можна прирівнювати до рішень про визнання права. Такі позови мають предмети не присудження, визнання права на нерухомість, а тільки зміна, перетворення існуючого правовідносини - визначення часток в існуючому праві спільної власності. При визначенні розміру часток, виходячи з встановленої перерахованими вище нормами (ч. 1 ст. 245 ЦК України) презумпції рівності часток учасників спільної совместнойсобственності, суд вправі визначити частки сторін тільки рівними, тобто у розглянутому випадку - по 1/3 частці у кожного. Враховуючи перераховане вище, суд визнає вимоги Ісакова Е.А. підлягають задоволенню.
Також при вирішенні спору в порядку ст. 144 ЦПК РФ підлягає задоволенню клопотання представника позивача (а.с. 42) про скасування встановлених ухвалою суду від ДД.ММ.РРРР заходів забезпечення позову на спірну квартиру, оскільки їх збереження буде перешкоджати виконанню рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 194-199 ЦПК України, суд
Р І Ш И:
Позовні вимоги Ісакова Е.А. задовольнити.
Визначити частки Ісакова Е.А., Ісакової Т.Д., Ісакова Ф.Е. у праві спільної власності на квартиру № в будинку № по lt; адреса gt; рівними 1 3 частці у праві спільної часткової власності за кожним.
2.2 Володіння, користування, розпорядження спільною власністю
Права співвласників у спільній частковій і у спільній сумісній власності різні.
При часткової власності володіння, користування і розпорядження всім майном, що перебуває в частковій власності, здійснюються за згодою всіх учасників. Рішення за більшістю голосів до цих відносин застосовується. Незалежно від величини часткою правомочності власників, як правило, рівні і здійснюються за спільною згодою. При недосягненні згоди кожен власник має право звернутися до суду. У разі нерозв'язних розбіжностей загальна власність може бути припинена на основі виділу або розділу.
Кожен учасник спільної власності має право володіти і користуватися належної йому частиною спільного майна, сумірною його частці у праві власності. Якщо це нездійсненно, власник, який користується меншою часткою, має право отримати від інших учасників, які володіють і користуються цим майном, грошову або іншу компенсацію. При вирішенні таких спорів у суді враховується фактично сформований порядок користування майном, який може і не відповідати часткам у праві спільної власності. Якщо при спільної власності на житловий будинок в користування одного учасника передається приміщення більше за розміром, ніж належне на його частку, з нього на вимогу інших співвласників може бути стягнута плата за користування частиною приміщення, що перевищує його частку. При спільної власності на житловий будинок приміщення, як правило, розподіляються в натурі між учасниками в постійне користування. Кожен власник самостійно містить і на свій розсуд користується виділеної йому частиною. Учасники спільної власності можуть переглянути частки і розподіл майна залежно від внеску кожного з них у збільшення загального майна або з інших підстав. Якщо згода між ними не досягнуто, суд вправі на прохання позивача визначити порядок користування житловим приміщенням.
Розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, теж здійснюється за згодою всіх її учасників. Проте кожен учасник спільної часткової власності може самостійно, на свій розсуд розпорядитися належної йому часткою: продати її, подарувати, закласти, заповідати тощо При цьому закон захищає інтереси інших учасників спільної власності наданням їм при продажу частки переважного права її купівлі за ціною, за яку вона продається, і на інших рівних умовах, наприклад з відстроченням або розстроченням платежу. Порядок забезпечення переважного права придбання частки учасниками спільної власності детально врегульовано в ст. 250 ГК. Продавець частки зобов'язаний сповістити у письмовій формі інших учасників про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов продажу. Якщо інші учасники часткової власності відмовляться від покупки або не набудуть що продається частку в праві власності на нерухоме майно протягом місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів з дня повідомлення, продавець має право продати свою час...