Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка плану переходу до прийнятих севооборотам

Реферат Розробка плану переходу до прийнятих севооборотам





тивність освоєного сівозміни №2 (на дерново-підзолистих супіщаних грунтах).

Культура і її продукціяПлощадь, гаУрожай, ц/гаВаловой урожай, цПолученокормових одиниць, цпереварімого протеїну, кгОзімая жито: зерно солома25 38,5 61,6 962,5 1 540 1126,125 323,4 7295,75 1586,2Ячмень: Зерно Солома25 38,5 38,5 962,5 962,5 1193,5 317,625 7998,375 1366,75ВОС (з/м) 501658250132017325Овес зерно солома75 37,4 37,4 2805 2805 2748,9 813,45 24599,85 5105,1Гречіха: зерно солома25 33 48,1 825 1202,5 ??- 3968,25 - 1394,9Люпін (з/у) 50 ---- Поукосние501507500105014175Ітого250- - 12861,2580846,925

Розрахувавши продуктивність сівозміни №2, ми отримали вихід перетравного протеїну на одну кормову одиницю рівний 62,6 грамів.

Це свідчить про те, що продуктивність даного сівозміни низька, але можна припустити, що вона вища, ніж у сівозмін прийнятих в господарстві до введення нових сівозмін.

Нестачу перетравного протеїну можна заповнити обробітком проміжних культур.


Таблиця 8.3. Порівняльна продуктивність освоєного сівозміни №3 (на торф'яно-болотних середньоглибокі грунтах).

Культура і її продукціяПлощадь, гаУрожай, ц/гаВаловой урожай, цПолученокормових одиниць, цпереварімого протеїну, кгОзімая жито: зерно солома80 38,5 61,6 3080 4928 3603,6 1034,88 23346,4 5075, 84Ячмень: зерно солома160 38,5 38,5 6160 6160 7638,4 2032,8 51189,6 8747,2Многолетніе трави: сено320 60 19200 3648 39552Однолетніе Трави з/М80 185 14800 9176 101676Пожнівние16014022400313642336Ітого640- - 30269,68271923,04

Доводиться на 1 га площі сівозміни:

Зерна - 14,4 ц.

зелених, соковитих кормів - 88,1 ц.

грубих кормів - 17,3 ц.

кормових одиниць - 47,29 ц.

перетравного протеїну - 424,8 кг

протеїну на 1 кормову одиницю - 89,8 г.

Розрахувавши продуктивність сівозміни №3, ми отримали вихід перетравного протеїну на одну кормову одиницю рівний 89,8 грамів. З цього видно, що продуктивність його трохи не дотягує до мінімальної норми. Тому щоб збільшити вихід перетравного протеїну повинні бути вжиті заходи щодо підвищення врожайності.

Агротехнічне обгрунтування вводяться сівозмін.

Сівозміна - це науково обгрунтоване чергування оброблюваних культур в часі і на території господарства.

Метою вводяться сівозмін є раціональне використання механізації та хімізації сільськогосподарського виробництва, збереження і підвищення родючості грунту і, отже, стабільне зростання врожайності с/г культур. Доведено, що при введенні сівозмін значно підвищується врожайність у порівнянні з монокультурою. Також при беззмінному посіві на поле кожної культури накопичуватимуться специфічні для неї шкідники та хвороби. Тому чергування культур у сівозміні є найбільш дієвим засобом боротьби з комахами і збудниками хвороб рослин. При беззмінних посівах відзначається загасання мікробіологічних процесів, має місце біологічне закріплення азоту. Тому при повторенні зернових на одному полі доводитися вносити великі дози азотних добрив.

Хімічні причини, які обумовлюють чергування культур, зводяться до того, що різні культури в процесі свого зростання беруть з грунту неоднакова кількість поживних речовин.

Фізичні причини чергування культур у сівозміні обумовлені різним їх впливом на агрофізичні властивості грунту, насамперед її оструктуренность, щільність, будова і потужність орного шару.

Економічні причини чергування культур обумовлені тим, що в результаті підвищення врожайності культур у сівозміні в порівнянні з повторними і беззмінними посівами збільшується вихід продукції з 1 га севооборотной площі в грошовому вираженні, підвищується чистий дохід, знижується собівартість продукції. У сівозміні більш раціонально і ефективно використовується робоча сила, сільськогосподарська техніка. Це призводить до підвищення ефективності використання землі, що і є кінцевою метою будь-якого сівозміни.


Таблиця 9. Засміченість полів.

СевооборотПолеПлощадь, гаОсновние види сорняковСтепень засоренності№1№190Марь біла ториця польова Ромашка непахучая Пирій ползучійСільная (від 51 до100 малолітніх і 5-10 багаторічних на 1 м 2) №1№488Костер житній Багаття польовий Волошка синя Осот желтийСредняя (16-50 малолітніх і 1-4 багаторічних на 1 м 2) №1№790Редька дика Пікульник звичайний Лобода біла Осот жовтий Пирій ползучійСільная№2№231Костер житній Багаття польовий Пікульник звичайний Осот желтийСільная№2№430Марь біла Редька дика Ромашка непахучая Осот желтийСредняя№2№630Куколь звичайний Горець татарський Плевел п'янкий Волошка сінійСільная№3№260Кост...


Назад | сторінка 6 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розрахунок потреби добрив на плановану врожайність культур (сівозміни: поль ...
  • Реферат на тему: Вплив багаторічного застосування добрив овощекартофельной сівозміни Краснод ...
  • Реферат на тему: Стан виробництва грубих кормів та шляхи збільшення врожайності кормових кул ...
  • Реферат на тему: Стан виробництва грубих кормів та шляхи збільшення врожайності кормових кул ...
  • Реферат на тему: Система добрив культур у сівозміні в господарстві ТОО &Кам'янське& Кам& ...