их коливань курсів національних валют, які викликають неприємні наслідки валютно-фінансових і економічних відносин, країни, що ввійшли в Європейську валютну систему, ввели в практику узгодження відносних взаємних коливань валютного курсу.
Фіксований (англ. Fixed exchange-rate system) - офіційно встановлене відношення між національними валютами, засноване на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах. Він допускає закріплення вмісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або доларах США при строгому обмеженні коливань ринкових курсів валют в обумовлених межах (порядку одного відсотка).
Основним поняттям, використовуваним для пояснень валютних курсів є паритет купівельної спроможності, ППС (purchasing power parity - РРР), для формулювання якого зазвичай застосовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна бути рівна ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.
Нехай Pd - внутрішня ціна (domestic price) даного товару, а Pf - його ціна за кордоном, в сусідній країні (foreign price). Ці ціни являють собою кількість валюти, національної для даної країни та іноземної, яке дають за одиницю товару в країні і за кордоном. Ставлення цін і буде тим курсом, за яким одну валюту обмінюватимуть на іншу заради покупки даного товару. [4]
3. Страхування
3.1 Поняття фінансової стійкості страхової компанії
Фінансова стійкість страховика це його здатність виконувати прийняті на себе зобов'язання в рамках підписаних договорів страхування незалежно від зміни економічної кон'юнктури.
Тобто базисом, який забезпечує достатній рівень фінансової стійкості, служить розмір статутного капіталу страхової організації та накопичених страхових резервів, а також система перестрахування.
Необхідно відзначити, що якщо страховик здійснює кілька видів страхування, то резерви по кожному виду формуються окремо.
Фактори фінансової стійкості
Як на будь-який інший об'єкт дослідження, на фінансову стійкість страхової організації впливають внутрішні і зовнішні чинники.
До зовнішніх факторів належать:
Міжнародні події;
Інфляція;
Політична обстановка;
Зміни законодавства;
Конкуренція;
Податкова система;
Взаємодія з партнерами;
Економічна стійкість країни;
Економічне становище галузі в цілому;
Стихійні лиха.
До внутрішніх факторів, що впливає на фінансову стійкість страховика, відносяться:
Інвестиційна політика;
Залежність від перестрахувального ринку;
Власний капітал;
Страхові резерви;
Тарифна політика.
До найважливіших факторів фінансової стійкості віднесемо: цінову політику, збалансованість страхового портфеля, політику управління витратами, перестрахування, точну оцінку страхових зобов'язань (резервів), управління ліквідністю, інвестиційну політику, достатність власного капіталу.
Під ціновою політикою подразумеваются принципи і методи, що застосовуються для обчислення (побудови) страхових тарифів, і наступний контроль над використанням цих тарифів та встановленням цін на страхові послуги, а також контроль над адекватністю тарифів і внесків (премій).
Вимога збалансованості страхового портфеля визначається необхідністю його (портфеля) відповідності умовам застосовності закону великих чисел.
Управління витратами визначається як встановлення їх планового рівня і контроль за дотриманням бюджету витрат, а також оптимізація бізнес-процесів страхової організації з метою зниження елементів собівартості.
Такі фактори, як перестрахування, оцінка страхових зобов'язань (резервів) і керування ліквідністю, на наш погляд, коментарів не потребують.
Говорячи про достатність капіталу страховика, ми розуміємо її в широкому сенсі, вкладаючи в це поняття:
достатність ризикового капіталу для виконання законодавчих вимог, вимог рейтингових агентств і вимог власної моделі оцінки потреби в капіталі;
достатність капіталу розвитку для реалізації стратегії страхової організації, тобто достатність капіталу в звичайному, нестрахові сенсі як джерела коштів для створення матеріальної бази розвитку к...