і. Імпорт може рости в міру зростання доходів. Можливе співвідношення між експортом та імпортом показано на рис. 2.1.
Для позначення різниці між сукупним експортом та сукупним імпортом країни за рік використовують поняття «чистого експорту» товарів і послуг, або просто «чистий експорт» (NX). З використанням цього показника формула (2.2) може бути представлена ??у вигляді:
=C + I + G + NX. (19.3)
Чистий експорт (NX) може бути величиною як позитивною - при перевищенні експорту над імпортом, так і негативною, якщо витрати на імпорт з-за кордону перевищують експорт національних товарів і послуг (рис. 19.1).
Рис. 2.1. Зв'язок між експортом, імпортом і рівнем доходів
Відповідно, перевищення експорту над імпортом, або позитивний чистий експорт, призводять до зростання сукупних витрат і тим самим і до зростання національного продукту. При перевищенні імпорту над експортом і негативному чистому експорті скорочуються сукупні витрати і національний продукт.
Графічна інтерпретація впливу експорту та імпорту на рівноважний рівень національного продукту представлена ??на рис. 2.2. На графіку зображено так званий «кейнсіанський хрест» - графік, що показує залежність між рівноважним рівнем національного виробництва і сукупними витратами.
Рис. 2.2. Зміни рівноважного ВНП, викликані чистим експортом
Обсяг виробництва ОЕ - це рівноважний обсяг в умовах закритої економіки. Графік показує, що позитивний чистий експорт (NХ1) зрушує вгору криву сукупних витрат і рівновага встановлюється в точці Е1, відповідної більш високому рівноважного рівня національного виробництва. Негативний (NХ2) діє з протилежним ефектом. Він знижує сукупні витрати, яким відповідає менше значення рівноважного національного продукту (E2).
Оцінювати рівень рівноважного обсягу виробництва: хороший він чи поганий для економіки, необхідно з урахуванням потенційного обсягу, тобто обсягу виробництва при повній зайнятості. Розмір сукупних витрат і відповідний їм рівноважний обсяг виробництва можуть бути менше і більше потенційного обсягу виробництва. У першому випадку має місце дефляційний, у другому - інфляційний розрив.
Відповідно, якщо збільшення сукупних витрат за рахунок чистого експорту передував дефляційний розрив, то таке збільшення можна тільки вітати, оскільки за ним піде збільшення виробництва, розширення зайнятості, тобто скорочення дефляційного розриву. Розширення ж експорту в порівнянні з імпортом в умовах інфляційного розриву, коли витрати високі і рівноважний національний продукт перевищує потенційний, може посилювати інфляційна напруга в країні. У цьому випадку навряд чи, з точки зору внутрішньої рівноваги, варто оцінювати позитивно експансію експорту.
Мультиплікатор зовнішньої торгівлі.
Як і інші складові сукупних витрат, експорт та імпорт діють з мультиплікаційним ефектом. Так, експорт справляє розмножувальне (мультиплікувавши) вплив на дохід, подібно до інвестицій і державних витрат.
Спочатку експортні замовлення безпосередньо збільшать випуск продукції, отже, і заробітну плату в галузях, виконують це замовлення. А потім прийдуть у рух вторинні споживчі витрати.
Так, припустимо, експортні замовлення на 1 млрд. руб. розміщені на збройових заводах р Тули. При граничної схильності до споживання, рівний 3/4, працівники заводів, які отримали експортний замовлення, витратять 3/4 своїх доходів на споживчі товари, вироблені на підприємствах тієї ж Тули. Працівники підприємств, які справили ці споживчі товари, також витратять 3/4 додаткового доходу на споживання і т.д. Ситуація розігрується по вже знайомому нам сценарієм.
Первісне зміна експорту, подібно зміни інвестицій, породжує ланцюгову реакцію, що, зменшуючись з кожним наступним циклом, дає ефект багаторазового посилення початкового зміни. Аналогічно мультиплікатору інвестицій, мультиплікатор експорту (Мх) обумовлений внутрішніми процесами в сфері споживання і може бути визначений через граничну схильність до споживання (MRC) або граничну схильність до заощадження (MRS):
Мх=1/MRS=1/(1 - MRC). (2.4)
А вплив збільшення експорту на обсяги виробництва визначимо на підставі формули (2.5):
ВНП=Мр * Х. (2.5)
У нашому прикладі при граничній схильності до споживання 3/4 мультиплікатор дорівнює 4. Ефект від експортного замовлення в 1 млрд. руб. складе 4 млрд., з яких 3 млрд. руб. пов'язані з вторинними споживчими витратами.
Але міжнародна торгівля - це не тільки експорт, але й імпорт. Згадані вищ...