Ключовим моментом другого етапу (1991-1994 рр..) під час якого відбувалося дезінтеграція радянської платіжної системи, є, на мій погляд, створення Національного Банку України, реформування банківської та платіжних систем шляхом реструктуризації мережі банків.
Після прийняття декларації про державний суверенітет України постало питання про створення власної фінансово - кредитної системи.
Законодавчої базою для формування банківської та платіжної систем в незалежній Україні стало прийняття Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» від 20.03.1991 р. Основними положеннями цього закону були: дворівнева організація банківської системи, незалежний статус Національного Банку України і здійснення НБУ контролю та догляду за діяльністю комерційних банків, визволення держави від відповідальності за зобов'язаннями банків, а банків - Від відповідальності за зобов'язання держави. p> Постановою Верховної Ради України В«Про порядок введення в дію Закону УкраїниВ« Про банки і банківську діяльність В»на базі українського республіканського банку Держбанку СРСР був створений Національний Банк України [4, с. 157]. p> З моменту створення Національного Банку України одним з найважливіших напрямів його діяльності було створення інформаційного середовища автоматизації банківської діяльності на базі НБУ, а також створення ряду систем автоматизації банківської діяльності на загальнодержавному рівні.
В Україні в 1992-1993 рр.. використовувалася модель міжбанківських розрахунків за кореспондентськими рахунками, які були відкриті в регіональних управліннях Національного Банку України. Це призводило до того, що значні суми грошей, які перебували в міжбанківському обороті, що не своєчасно відбивалися на коррасчетах, що знижувало дієвість контролю НБУ за станом міжбанківських розрахунків. Складна, застаріла, а тому не ефективна, система паперового обороту платіжних документів вимагала швидкого зміни.
У 1992 р. Національний Банк України розробив концепцію створення системи електронного грошового обороту, яка прискорила б міжбанківські розрахунки та підвищила б їх надійність і безпеку. Першочерговим завданням було впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, що передбачало впровадження в народне господарство України нової технології обслуговування банків, організацій та фізичних осіб, заснованої на використанні різноманітних платіжних операцій з безпаперової комп'ютерної технології. Така система отримала назву В«Система електронного переказу фінансових послуг або електронного грошового обороту В»і стала продовженням розвитку традиційних видів платіжних послуг на основі нової методології [5, с. 16].
Незважаючи на недостатній рівень інформатизації України, відсутність у комерційних банків власних систем міжбанківських розрахунків та відсутність з їх боки ініціативи з створення єдиної мережі електронних взаєморозрахунків, Національний Банк України змушений був нав'язати комерційним б...