ожна людина кориться своєму розуму і волі, навіть фантазії у своєму господарському дії. Спираючись на подібні спостереження, державні люди неодноразово намагалися змінювати напрямок господарської діяльності шляхом впливу на людську волю. Але цьому суперечить ряд спостережень, що відрізняються від попередніх лише тим, що господарські дії беруться в більш широкому масштабі.
У кожному громадському явище ми зустрічаємося з дією двох розрядів причин: постійних і випадкових або пертурбаційний. У кожному окремому випадку причини, як першого, так і другого роду настільки переплутані, що стає неможливим розрізнити дію кожної окремої причини, що, і додає явищу індивідуальний характер. При спостереженні ж великих мас випадків випадкові причини взаємно врівноважуються; взаємно нейтралізуються, і в результаті сукупність явищ представляється в такому вигляді, який вийшов би, якби діяли причини тільки постійного характеру. Головною причиною мінливості суспільних явищ служить участь людської волі, дане явище тільки в тому випадку буде надавати однаковий вплив, якщо людська воля буде ставитися до нього завжди однаково. Але в області народного господарства воля окремих людей більшою мірою, ніж в інших сферах людської діяльності, підпорядкована впливу деяких постійних причин, і тому, в більшості випадків воно слід за відомим напрямку. Мотив особистого інтересу, постійно визначає людську волю в (інтересах), області господарства, додає його відносинам до природи і до інших людей характер такого сталості, яке дає можливість з повною підставою говорити про закономірності господарських явищ. В області господарства постійно доводиться мати справу з зовнішньою природою і рахуватися з законами свого організму. Словом, природа і її вічні закони визначають межі, в яких рухається людське господарство. Людина є раб звички, тільки деякі піддають критиці свої звички, і багато хто оцінює свої дії за звичкою. Людина мало вільний у виборі різних способів задоволення своїх потреб. Ця необхідність підкорятися законам природи, все одно як психологічний закон звички, і ті головні причини, по яких накладаються на довільності економічних явищ друк правильності та закономірності. p> Господарська діяльність людини випливає з знань у суспільстві, з навичок, з ладу установ, з такою ж необхідністю, з якою за зовнішньою точкою слід рух. Над їх перетворенням працює людська думка, яка і служить постійним джерелом змін, що відбуваються в господарстві, незважаючи на незмінюваність законів природи. Кожне нове винахід породжує нові ідеї та повідомляє людській волі нові стимули, нові цілі та нові засоби. Кожне покоління додає свій внесок у духовний капітал людства, додає нова ланка до ланцюга суспільного розвитку. Не одна теоретична завдання, а також і практична потреба змушують при виробленні правових норм сполучатися з природою економічних відносин. При тому вплив, який надає юридичний лад на господарську діяльність, іноді незначні упущення в оцінці господарських відносин...