жується відповідно до наступного ряду: НF - НCl - НBr - НI. У фосфорних і оцтових кислотах при кімнатній температурі алюміній досить стійкий. Мурашина, щавлева, хлорорганічні кислоти руйнують алюміній. p> Серйозні руйнування алюмінію викликають хлорвміщуючі органічні розчинники, навіть безводні, наприклад CCL4, руйнують алюміній:
2Al + 6CCl4 ↔ 3C2Cl6 + 2AlCl3
Алюмінієві сплави володіють меншою корозійну стійкість, ніж алюміній. p> Контакт алюмінію і його сплавів з іншими металами може викликати інтенсивну корозію, особливо в розчинах електролітів або в дуже вологій атмосфері, оскільки більшість металів є катодами щодо до алюмінію. Особливо небезпечний для алюмінію і його сплавів контакт з міддю, сплавами міді і нержавіючих сталей.
Цинк . Нормальний електродний потенціал цинку - 0,76 В. В якості конструкційного матеріалу цинк не застосовується. А використовується для захисту від корозії железоуглеродних сплавів. При нагріванні в воді цинк стійкий, виключаючи інтервал температур 50-80 В° С, коли на поверхні металу утворюється пухка плівка Zn (OH) 2, яка відшаровується від поверхні. У розчинах солей з більш електронегативний катіоном цинку стійкий. Присутність в розчинах більш позитивного катіона призводить до руйнування цинку:
Zn + FeSO4 ↔ Fe + ZnSO4
У розчинах лугів (РН> 12) і кислот цинк нестійкий, але він має високу стійкість у нейтральних і слаболужних середовищах у зв'язку з утворенням на поверхні Zn (OН) 2.
2 Експериментальна частина
2.1 Об'єкти дослідження
Як інгібіторів корозії цинку в 1 М розчині H2SO4 досліджували РС оксіазометіна.
В
Вивчали вплив адсорбції НЕ заміщеного оксіазометіна хлорид аніонів, які вводили в інгібованих розчин H2SO4 у вигляді КCl на тлі постійної (10 моль/л)
Концентрації органічного оедіненія варіювали в межах від 0.25 до 0.0625 моль/л.
Приготування робочих розчинів.
Для проведення дослідів використовували 1М водні розчини H2SO4. br/>
2.2 Підготовка металевих зразків до імпедансним вимірам
Використовували нарізаний листовий цинк, розміри якого заміряли штангенциркулем. Електроди полірували скляним порошком до дзеркального блиску, промивали дистильованою водою, знежирювали спиртом, осушували фільтрувальної папером і використовували для визначення адсорбції органічних сполук.
2.3 Методика ємнісних вимірювань
Дослідження проводили в 3-х електродної комірці при постійній (22 В° С) температурі за допомогою моста змінного струму Р-5021.
Допоміжним електродом в ланцюзі вимірювання ємності служив платиновий електрод циліндричної форми. Розчин H2SO4, залитий у клітинку, в перебігу 15 хвилин барбатіровалі електролітично очищеним воднем. Вимірювання проводили при частотах 1 кГц і 20 кГц при стаціонарному потенціалі щодо хлорідсеребряного електрода порівняння при послідовному з&...