Відповідно 4,4%, 2,4%, 0,6%). p> У товарній структурі імпорту велику питому вагу мають машини та обладнання (більше 28% в Йорданії і 20% в Марокко), паливо (близько 15% в обох країнах), продовольство (16% у Йорданії і 11,6% в Марокко). p> З другої половини 90-х років в обох країнах ведеться велика робота з лібералізації зовнішньої торгівлі та підвищенню ефективності законодавчого регулювання зовнішньоторговельної сфери. У Йорданії вже з 1995 р. цілий ряд товарів, у тому числі пшениця, рис, цукор, промислової і сільськогосподарське обладнання, напівфабрикати для швейної промисловості були звільнені від сплати імпортних мит. До 2002 максимальна ставка мит при ввезенні товарів була знижена з 40% до 30%, а середня величина - з 23,1% до 14,9%. З 2001 р. зняті всі обмеження на імпорт, експорт та реекспорт товарів, за винятком категорій, заборонених для ввезення в країну. У Марокко також проводиться спрощення та раціоналізація тарифної системи. До 2001 з 9 до 7 було скорочено кількість ставок митних зборів на несільськогосподарського товари, середній розмір імпортних мит на ці товари склав 22,5% при мінімальній ставці в 2,5% і максимальної - в 50% (на ввезення готових виробів, вироблених також і місцевою промисловістю. Встановлення найбільш низьких мит на ввезення промислового обладнання, ряд видів сировини і напівфабрикатів спрямоване на зниження витрат на виробництво в марокканської промисловості та збільшення її конкурентоспроможності на світовому ринку. Вживаються також заходи для спрощення і прискорення митних процедур. p> Зміни в економічному, фінансовому та зовнішньоторговельному законодавствах в Йорданії і Марокко здійснюються відповідно до принципів Світової організації, членом якої Марокко, що входило до цього в ГАТТ, автоматично стало з 1995 р., а Йорданія - з 2000 р.
Важливим кроком щодо посилення інтеграції обох країн у світове господарство стало участь у Барселонському процесі, початок якому поклала зустріч в 1995 р. в Барселоні міністрів закордонних справ 15 європейських держав і 12 країн, розташованих у басейні Середземного моря. У прийнятій на ній Барселонської декларації було оголошено про намір перетворити Європу і басейн Середземного моря в зону миру, стабільності та вільної торгівлі. Економічно більш розвинені держави Європи взяли на себе зобов'язання надавати фінансову підтримку середземноморським партнерам з тим, щоб уникнути негативних економічних і соціальних наслідків проведених там реформ.
Угоди про асоціацію з Євросоюзом, що замінили раніше існуючі договори про співробітництво, набули чинності для Марокко в 2000 р. і для Йорданії в 2002 Вони поклали початок для участі цих країн у Європейсько-Середземноморському партнерство. У них передбачено поступове скасування торговельних бар'єрів, подальша лібералізація інвестиційного законодавства, фінансова допомога з боку Євросоюзу, спрямована на підтримку економічних і соціальних реформ в країнах-партнерах (Йорданії та Марокко), здійснювана з ф...