мотив усвідомлений і обгрунтований особистісним змістом, ситуативні реакції носять установчий характер;
3) мотивування (подальше осмислення поведінки) може бути неадекватною, а в ряді випадків набуває особистісно-захисний характер;
4) у детермінації злочинної поведінкового факту беруть участь не тільки об'єктивні, а й суб'єктивні фактори й, насамперед, особистість діючого суб'єкта, що забезпечує інтеграцію свідомою і несвідомою сфер і рівень активності;
5) замість традиційного поняття "мотив злочинного діяння", включеного до складу суб'єктивної сторони злочину і імпліцитно пов'язаного з поняттям "свідомість", більш правильним представляється використання терміну "Мотивація", який дозволяє констатувати наявність вини за відсутності в структурі діяння належної усвідомленості (тобто у випадках, коли злочин скоюється на стереотипному особистісно-настановному рівні в певних ситуаціях і обставинах).
2 Психологія злочинних груп і кримінальних спільнот
У зв'язку з тим, що кожній з виділених у законодавстві видів злочинних груп, організацій і співтовариств притаманні свої соціально-психологічні закономірності виникнення і функціонування, особливості внутрішньої структури та розподілу ролей, а також психологічні механізми управління та здійснення злочинної діяльності, то психологічний аналіз злочинних формувань проведемо в аспекті зростання їх злочинної згуртованості й організованості [3].
До найбільш простому типом злочинних формувань зазвичай відносять випадкові злочинні групи (ч.1, ст.35 КК РФ). Вони складаються з двох і більше осіб, які об'єдналися стихійно, без попередньої змови, на основі спонтанно виниклої ситуації, під впливом емоцій, настрої і почуття солідарності співвиконавців. Стихійні групи зазвичай скоюють злочин раптово: або, наприклад, піддавшись кинутому кимось призовом типу - "наших б'ють", або під впливом загального емоційно-вольового настрою. Через спонтанності об'єднання тут вкрай низький рівень психологічної згуртованості, немає явного лідера чи організатора. У разі викриття взаємна підтримка і захист проявляється слабко.
Дана форма групового співучасті має найбільшу поширеність у підлітковому та молодіжному середовищі, а також часом зустрічається і серед дорослих - осіб психопатичного кола, що не володіють кримінальним досвідом, але схильних до хуліганських дій.
Законодавець у ч.2 ст.35 КК РФ окремо виділяє стійкі злочинні групи типу "компанії", що складаються з двох і більше осіб, які об'єдналися заздалегідь за попередньою змовою для вчинення певної злочинного діяння.
Дані групи можуть являти собою як результат подальшого розвитку випадкових злочинних груп, яким вдалося залишитися неразоблаченнимі, так і форму умисного співучасті злочинців з метою досягнення максимальної вигоди за рахунок розподілу кримінальних ролей, колективної підготовки до вчиненню злочину, приховування слідів та уникнення к...