уково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
Через регулювання капіталовкладень держава впливає на темпи і пропорції суспільного відтворення, використовуючи при цьому фінансовий і кредитно-грошовий механізми. Вкладення здійснюються як за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, так і за рахунок приватних інвестицій, які стимулюються за допомогою податкових пільг. p align="justify"> Система збуту регулюється державою через державні закупівлі (державне споживання) і через споживчий кредит, який досить широко розвинений в країнах Західної Європи. Система споживчого кредиту розширює місткість ринку, оскільки стимулює зростання сукупного попиту. p align="justify"> Регулювання ринку робочої сили здійснюється по ряду напрямків:
встановлення максимальної тривалості робочого тижня;
встановлення мінімальної величини заробітної плати;
встановлення порядку внесків на потреби соціального страхування;
державне стимулювання професійного навчання та перепідготовки кадрів.
Державне регулювання сфери НДДКР дозволяє підтримувати високу державне стимулювання професійного навчання та перепідготовки кадрів. Воно ж дозволяє підтримувати високі темпи науково-технічного прогресу, забезпечувати динамічний розвиток економіки. Держава в західних країнах фінансує від 40 до 50% загальних витрат на НДДКР, при цьому фінансові ресурси воно виділяє не під кількість персоналу, як у нашій країні, а під конкретний проект. p align="justify"> Крім вищезгаданих форм державного регулювання, можна також виділити ще й такі форми, як система економічного програмування, регулювання дрібного і середнього бізнесу, сільськогосподарського виробництва і т.д.
Реалізація економічної політики можлива лише при використанні сукупності заходів, інструментів, що утворюють механізм державного впливу на економіку.
До числа найбільш важливих інструментів державного регулювання належать: фіскальна політика, грошова політика, політика регулювання доходів, зовнішньоекономічна політика, соціальна політика.
Кожен з названих інструментів державного регулювання виконує свою роль і взаємодоповнюють інші. Система дає ефект лише в тому випадку, якщо вона застосовується комплексно і її складові не суперечать один одному. br/>
1.3 Функції та основні завдання економічної політики
. Забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи. p align="justify">. Захист конкуренції. p align="justify">. Перерозподіл доходу і багатства. p align="justify">. Коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту. p align="justify">. Стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, що породжуються коливаннями економічної ко...