Виділяють також виправдану заборгованість (термін погашення якої не настав або становить менше 1 місяця) і невиправдану. Чим більше термін прострочення, тим вірніше несплата за рахунком. p align="justify"> Рахунки, які покупці не оплатили, називаються сумнівними боргами (безнадійними). Безнадійні борги означають, що з кожної гривні, вкладеної у дебіторську заборгованість, певна частина не буде отримана (повернена). p align="justify"> Дебіторську заборгованість умовно можна поділити на нормальну і прострочену дебіторську заборгованість.
Заборгованість за відвантажені товари, роботи, послуги, термін оплати яких не настав, але право власності вже перейшло до покупця; або постачальнику (підряднику, виконавцю) перераховано аванс за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) - це нормальна дебіторська заборгованість.
Заборгованість за товари, роботи, послуги, не оплачені у встановлений договором термін, представляє собою прострочену дебіторську заборгованість.
Прострочена дебіторська заборгованість, у свою чергу, може бути сумнівною і безнадійною.
Відповідно до пункту 1 статті 266 Податкового кодексу Російської Федерації (далі НК РФ):
В«сумнівним боргом визнається будь-яка заборгованість перед платником податків, що виникла у зв'язку з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у разі, якщо ця заборгованість не погашена в терміни, встановлені договором, і не забезпечена заставою, поручительством , банківською гарантією В».
Після закінчення терміну позовної давності сумнівна дебіторська заборгованість переходить у категорію безнадійної заборгованості (не реальною до стягнення).
Згідно з пунктом 2 статті 266 НК РФ:
В«безнадійними боргами (боргами, нереальними до стягнення) визнаються ті борги перед платником податків, за якими минув встановлений термін позовної давності, а також ті борги, за якими відповідно до цивільного законодавства зобов'язання припинене внаслідок неможливості його виконання , на підставі акту державного органу або ліквідації організації В».
Дебіторська заборгованість, нереальна до стягнення, може утворитися внаслідок:
- ліквідації боржника;
- банкрутства боржника;
- закінчення терміну позовної давності без підтвердження заборгованості з боку боржника;
- наявності грошових коштів на рахунках в В«проблемномуВ» банку.
- неможливості стягнення судовим приставом - виконавцем за рішенням суду суми боргу (наприклад, майно організації знаходиться на праві оперативного управління).