склад, вартість його ділових зв'язків).
Ділення на прямі і портфельні інвестиції залежить від ступеня контролю діяльності зарубіжних компаній.
Прямі інвестиції - основна форма експорту приватного підприємницького капіталу, забезпечує встановлення ефективного контролю і дає право безпосереднього розпорядження над закордонною компанією.
В умовах триваючого інвестиційної кризи в реальному секторі російської економіки і практичної відсутності доступу до міжнародного ринку кредитних ресурсів і портфельних інвестицій, однією з перспективних завдань уряду є залучення в країну іноземного капіталу у формі прямих іноземних інвестицій. p>
У світовій практиці під прямими інвестиціями розуміються капіталовкладення, зроблені юридичними та фізичними особами, повністю володіють підприємством або володіють не менше ніж 10% акцій акціонерного підприємства.
Відповідно до нового Закону В«Про іноземні інвестиції в Російській ФедераціїВ», під В«прямий іноземною інвестицієюВ» розуміється здійснення таких операцій:
придбання іноземними інвесторами не менше 10% частки, часток (внеску) у статутному (складеному) капіталі комерційної організації, створеної або знову створюваної на території Росії у формі господарського товариства або товариства;
вкладення капіталу в основні фонди філії іноземної юридичної особи, що створюється на території Росії;
здійснення на території РФ іноземним інвестором як орендодавцем фінансової оренди (лізингу) устаткування митною вартістю не менше 1 млн руб.;
реінвестування прибутків, отриманих на території РФ.
Прямі іноземні інвестиції - капітал менш мобільний, ніж портфельні інвестиції, які досить швидко реагують на зміни кон'юнктури, можуть в короткі терміни заповнити фондовий ринок країни з метою скупки акцій перспективних компаній, а при погіршенні становища - також швидко його покинути. Потрапляючи в країну, такий капітал збільшує ліквідність вкладень, будучи своєрідним індикатором стану підприємства чи галузі. p align="justify"> За визначенням МВФ прямими іноземні інвестиції визнаються в тому випадку, коли іноземний власник володіє не менше 25% статутного капіталу акціонерного товариства. За американським законодавством - не менше 10%, у країнах Європейського Співтовариства - 20-25%, в Канаді, Австралії та Новій Зеландії - 50%. p align="justify"> Прямі інвестиції, мета яких полягає в мінімізації витрат порівняно з материнською компанією, поділяються на дві групи:
В· трансконтинентальні капітальні вкладення, обумовлені можливими кращими умовами ринку, тобто тоді, коли існує можливість поставляти товари з нового виробничого комплексу безпосередньо на ринок даної країни (континенту). Витрати при цьому відіграють незначну...