lign="justify"> Частотна залежність зміни ГВП? ? гр = ? ( f) нормується щодо ГВП на деякої фіксованої для даного каналу частоті.
Допустима нерівномірність ГВП залежить від характеру кривої? ? гр = ? ( f), швидкості та способу модуляції.
Для підвищення ефективності використання смуги частот, займаної каналом зв'язку, спектр частот сигналу обмежують, тобто передають лише ту частину спектру, в якій зосереджена основна енергія сигналу. Обмеження спектрів сигналів при передачі за реальними каналах викликає спотворення форми сигналів і появи перехідних процесів, які призводять до взаємного перекриттю сусідніх посилок, так званим міжсимвольним перешкодам, ускладнює прийом одиничних елементів. p align="justify"> Основна частина енергії при передачі імпульсів постійного струму зосереджена в смузі частот від 0 до 1/(2 ? 0) Гц.
Якщо в канал передавати лише частотні складові цього діапазону, то мінімально необхідна смуга частот визначається:
В
де В - швидкість модуляції, обумовлена ​​для двохпозиційних сигналів як
В
При передачі модульованих сигналів (АМ, ЧМ, ФМ) мінімально необхідна смуга частот збільшується вдвічі у зв'язку з необхідністю передавати верхню і нижню смуги частот:
В
Гранична швидкість передачі в цьому випадку:
В
Для збереження задовільною форми посилок на виході каналу на практиці швидкість модуляції вибирають дещо менше, ніж гранично допустима, а саме:
В
При використанні сигналів АМ, ЧМ, ФМ з двома бічними смугами вона зменшується вдвічі:
В
Передача сигналів з одного бічний дозволяє майже подвоїти швидкість передачі. У реальних умовах швидкість bпр визначається виразом
В
2.1 Використання сигналу з двома бічними смугами
За заданими амплітудно-частотній характеристиці (АЧХ) і фазо-частотній характеристиці (ФЧХ) каналу визначити ефективно передану смугу частот ? F і оптимальну швидкість модуляції Bопт при використанні сигналів АМ, ЧМ і ФМ з двома бічними смугами, після чого вибрати еезначеніеВіз стандартного ряду (ГОСТ 17422-72).
Таблиця 2.1 - Вихідні дані
f, кГц ? a, дБ ??, Побудуємо АЧХ (див. малюнок 2.1) і ФЧХ (див. малюнок 2.2).
В