ільний і зустрічає все більш різноманітне пропозицію. p align="justify">
Ринок матеріалів. Для кожного ЗМІ згідно з його специфікою потрібні особливі матеріали, без яких виробництво продукції неможливо. Він ділиться на сегменти - залежно від призначення матеріалів. Найбільший з цих сегментів - матеріали, необхідні для випуску друкованих періодичних видань. Це насамперед папір. Її не випадково називають хлібом друку. Стан
ринку папери найсильнішим чином позначається на будь-якій газеті, будь-якому журналі. Коливання цін на папір можуть поставити під загрозу їх існування.
Поряд з папером для випуску друкованих періодичних видань потрібні і так звані витратні матеріали - папір для факсів та ксероксів, фотоматеріали і багато іншого, що потрібно для безперервної роботи редакційної техніки та запаси чого необхідно весь час поповнювати.
Для виробництва своєї продукції редакціям і компаніям ЗМІ потрібні і нематеріальні - інформаційні - ресурси. Це різні види соціальної інформації - наукової, технічної, статистичної, рекламної та ін У редакціях вона піддається переробці і потім наповнює газетні та журнальні випуски і телерадіопередачі. Основну її частину виробляють самі журналісти - співробітники ЗМІ. Однак деяку її частку вони з різних причин провести не можуть і змушені купувати на ринку інформації та ідей. Використавши всі ресурси, необхідні для виробництва своєї продукції, ЗМІ виходять з нею на ринок. Це власне інформаційний ринок, де інформація перетворюється на товар. Разом зі своїми носіями - періодичними виданнями - вона потрапляє в ринкову середу. Все, що їх оточує, сприяє обміну - продажу та купівлі нового товару або заважає цьому процесу. p align="justify"> У просторі цього середовища діють кілька ринків. За своїм характером це ринки продавця. Головну роль на них грають продавці, мета яких - продаж своїх товарів. До них відносяться ринки інформації та ідей, періодичних видань та ринок розповсюджувачів.
Ринок інформації та ідей. Для нього характерний стан постійного дефіциту інформації. Попит тут завжди перевищує пропозицію. Редакції різних ЗМІ відчувають безперервну потреба в різної інформації - подієвої, новинний і в комментирующей, аналітичної. Відповідно до їх запитами на ринок надходить інформаційний товар різних видів і з різних джерел. Найбільший сегмент цього ринку становить журналістська інформація - політична й економічна, культурна та розважальна. Найважливішу її частина дають співробітники самих редакцій, решта - внередакціонним автори і структури. Співвідношення цих частин і обсяги різних видів інформації залежать від розміру редакційного колективу, організації його роботи та вміння використовувати рі...