них осіб - нерезидентів, а також фізичні особи, винні у порушенні валютного законодавства, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно - правову відповідальність згідно з законодавством Російської Федерації.
Посадові особи органів і агентів валютного клірингу в межах компетенції цих органів мають право:
а) перевіряти всі документи, пов'язані із здійсненням ними функцій валютного клірингу, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають при перевірках, а також вилучати документи, що свідчать про порушення в сфері валютного законодавства;
б) зупиняти операції по рахунках в уповноважених банках у разі неподання згаданих у цій статті документів та інформації;
в) призупиняти дію або позбавляти резидентів, включаючи уповноважені банки, а також нерезидентів ліцензій і дозволів на право здійснення валютних операцій;
г) на інші права, передбачені законодавством Російської Федерації.
Органи і агенти валютного клірингу, та їх посадові особи зобов'язані зберігати що стала їм відома при виконанні функцій валютного контролю комерційну таємницю резидентів і нерезидентів. p align="justify"> Органи валютного клірингу та їх посадові особи у разі неналежного здійснення покладених на них обов'язків можуть залучатися до відповідальності в порядку, передбаченому законодавством Російської Федерації.
Історія становлення валютного клірингу
У міжнародних розрахунках використовуються валютні кліринги - розрахунки, засновані на обов'язковому заліку взаємних вимог і зобов'язань країн. Міжнародний (валютний) кліринг відрізняється від національного (внутрішнього) клірингу, що з'явився в середині XVIII ст. (Лондонська розрахункова палата з 1775 р.). p align="justify"> По-перше, заліки по внутрішньому клірингу між банками проводяться в добровільному порядку, а по валютному клірингу - в обов'язковому: при наявності клірингової угоди між країнами експортери та імпортери не мають права ухилятися від розрахунків по клірингу.
По-друге, за внутрішнім клірингом сальдо заліку негайно оплачується грошима, а при валютному клірингу виникає проблема погашення сальдо.
По-третє, валютний кліринг оформляється угодою між урядами або банками двох і більше країн, а внутрішній кліринг - угодою між національними банками. Валютні кліринги вперше стали широко застосовуватися в міжнародних розрахунках в період світової економічної кризи 1929-1933 рр.. p align="justify"> Причинами їх введення були: неврівноваженість платіжних балансів, нерівномірний розподіл золото-валютних резервів, скасування золотого стандарту у внутрішньому грошовому обігу, інфляція, валютні обмеження, загострення конкурентної боротьби. Цілі валютного клірингу різні залежно від валютно-економічного ста...