и санітарної охорони враховується необхідність здійснення: суворого санітарного режиму в межах власне водозабірного ділянки (само водозабірна споруда, насосні станції, резервні ємності для води і т.д.); санітарного контролю із застосуванням при необхідності заходів по локалізації або ліквідації осередків забруднення, а також існуючого забруднення підземних вод на площі родовища, в межах ділянки, з якого, за прогнозними оцінками, протягом періоду експлуатації відбуватиметься надходження підземних вод до водозабірного спорудження; санітарного нагляду з проведенням профілактичних заходів у межах розрахункової області впливу водозабору з урахуванням можливості експлуатації підземних вод після закінчення розрахункового періоду, збільшення при необхідності відбору підземних вод з переоцінкою їх запасів, можливих помилок у прогнозних розрахунках і т.д.
Проблема охорони підземних вод як компонента природного середовища поза зв'язку з існуючою або проектованої на найближчий час експлуатацією вирішується значно менш задовільно з двох причин. По-перше, забруднення підземних вод у цьому випадку безпосередньо (В«сьогохвилинноВ») не загрожує здоров'ю людини, що визначає недостатність існуючих заходів контролю, відсутність необхідних обмежень і т.д. По-друге, ті чи інші заходи з охорони підземних вод при такій постановці проблеми повинні здійснюватися в межах великих територій (регіонально), на площі естественноісторіческіх або адміністративних районів, областей і т.д. При цьому постановка досліджень та розробка заходів з охорони підземних вод можуть здійснюватися стосовно конкретно існуючим або потенційним ділянкам забруднення (місця складування відходів, промислові підприємства, населені пункти та ін) або в межах певної, як правило, значної території, на якій забруднення підземних вод може здійснюватися різними шляхами.
У першому випадку основними завданнями при вирішенні питань охорони підземних вод є: оцінка існуючого забруднення (склад забруднюючих речовин, їх концентрації і т.д.), визначення основних шляхів (вогнищ) забруднення, прогнозні оцінки розповсюдження забруднення в грунтовому водоносному горизонті, а при необхідності і в нижележащих горизонтах, розробка конкретних рекомендацій щодо запобігання або зменшення забруднення підземних вод, включаючи виробничо-технологічні заходи (перехід на безвідходне виробництво або замкнуті системи водопостачання та каналізації, створення досконалих очисних споруд і т.д. ) та спеціальні, головним чином протифільтраційні, заходи, що обмежують надходження забруднюючих речовин та їх поширення вже в межах самих водоносних горизонтів.
У другому випадку основні завдання пов'язані з проведенням спеціальних спостережень (контролю) за якістю підземних, головним чином грунтових вод, виявленням ділянок, у межах яких склад підземних вод свідчить про їх можливе забруднення (поява хімічних речовин, що не характерних для природних умов,...