тивізації інноваційної діяльності, встановлює правові основи взаємовідносин її суб'єктів, гарантує охорону їх прав та інтересів, зокрема, охорони таких найбільш істотних для розвитку інноваційної діяльності прав, як права на об'єкти інтелектуальної власності .
Організаційною формою розробки державної інноваційної політики можуть служити взаємодіюча сукупність міністерств і відомств, відповідальних за різні сфери науково-технічного, інноваційного та економічного потенціалів, а також громадські організації суб'єктів наукової діяльності та споживачів інноваційної продукції - суб'єктів сфери виробництва . Дані про фактичний стан інноваційної сфери можуть бути отримані через систему статистичної звітності та ЗМІ, а відомості про конфліктних ситуаціях - через судову систему. Певну роль в отриманні даних про стан інноваційної сфери грають канали особистого спілкування. p align="justify"> Зіставлення фактичного стану інноваційної сфери та цілей державної інноваційної політики здійснюється органами державного управління, суб'єктами інноваційної діяльності та окремими фахівцями.
не відповідає цілям державної інноваційної політики ситуація є проблемною і вимагає спеціального аналізу, виконуваного органами державного управління або окремими дослідницькими організаціями. Розробка варіантів вирішення проблемної ситуації має відбуватися в рамках стратегій з урахуванням законів, що визначають господарське пристрій і допустимі методи його зміни. У прийнятті конкретних рішень з проблемних ситуацій приймають участь органи державного управління чи рішення узгоджуються з ними. p align="justify"> Визначення результатів реалізації державної інноваційної політики здійснюється в ході отримання відомостей про поведінку суб'єктів інноваційної діяльності і співвідношення цих даних з цілями політики. Це призводить до виявлення відхилень між фактичними і бажаними результатами. Визначення цілей політики держави базується на принципах і механізмі реалізації цієї політики. [9, с. 155]
Основні принципи державної політики в науковій та інноваційній діяльності:
стимулювання ділової активності в науковій, науково-технічної та інноваційної діяльності;
правова охорона інтелектуальної власності;
свобода наукового та науково-технічної творчості;
інтеграція наукової, науково-технічної діяльності та освіти;
підтримка конкуренції у сфері науки і техніки;
концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах наукового розвитку;
розвиток міжнародного наукового інноваційного співробітництва.
Як показує практика розвитку ринкових відносин, інновації служать головною рушійною силою розвитку суспільного виробництва і тісно взаємодіють з інвестиційною діяльністю. Функціонування господарського компле...