ед яких домінують освіту та охорону здоров'я.   
  Д. Белл також доповнює трехсекторальную модель ще двома етапами: «четвертинним» і «пятерічние», що відображають перехід від індустріального до постіндустріального суспільства.  Відповідно до цієї моделлю послуги відносяться до трьох секторах: «третинний» - транспорт і комунальне господарство, «четвертинний» - торгівля, страхування, операції з нерухомістю та фінансові послуги, «пятерічние» - охорона здоров'я, освіта, дослідницька діяльність, відпочинок і державне управління  . 
    У господарській практиці зазвичай виділяють три групи галузей: сільське господарство (первинні галузі), промисловість і будівництво (вторинні галузі) і сфери послуг (третинні галузі).  За часткою в створюваній вартості в середньому у світі на сільське господарство припадає лише 10%, на промисловість - 30-40%, на послуги - 60%.  Існує й інша класифікація галузевої структури - поділ на базові галузі та інфраструктурні.  До базових галузях відносять ПЕК, промисловість, сільське господарство і накопичений науково-технічний потенціал, до інфраструктурних галузях - транспорт, зв'язок і телекомунікації, а також інформатику. 
				
				
				
				
			    Загальними тенденціями галузевих зрушень в економіці більшості країн світу є зниження питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства, капіталомістких галузей, швидке зростання сфери послуг. 
    Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК).  ПЕК охоплює всі процеси видобутку і переробки палива (паливні галузі промисловості), електроенергетику, а також транспортування і розподіл палива та електроенергії.  Частка цього комплексу в сукупному світовому ВВП в останні роки становила близько 3%.  Паливна промисловість представлена ??нафтової, газової, вугільної, торф'яної і сланцевої галузями, електроенергетика - ТЕС, ГЕС, АЕС та альтернативними (відновлюваними) джерелами енергії.  До ПЕК слід віднести і нафтопроводи, ЛЕП, газопроводи. 
    Серед показників розвитку ПЕК найчастіше використовуються як показники енергоспоживання в цілому, так і в розрахунку на душу населення, а також структура первинного енергоспоживання за видами енергоносіїв.  Світове енергоспоживання в цілому за останні роки істотно зросла, особливо за рахунок нових індустріальних країн Азії.  Очікується, що вже через два десятиліття близько 2/3 світового приросту споживання електроенергії припадатиме на Китай та Індію.  В останні роки трохи більше 20% населення світу споживають близько 60% усієї виробленої первинної енергії.  При цьому 2 млрд людей у ??найбідніших країнах використовують лише 0, 2 т умовного палива на рік на 1 жителя, тоді як 1 млрд осіб з промислово розвинених країн споживають не менше 5 т умовного палива на рік, тобто в 25 разів більше.  p>  
  У структурі використовуваних енергоносіїв прогнозується зменшення ролі нафти і вугілля, але зростання ролі ядерного палива та відновлюваних джерел енергії.  Однак сумарна частка трьох головних природних енергоносіїв: нафти, вугілля і природного газу - за останні роки змінилася незначну-ельно.  Частка викопних енергоносіїв хоча і знижується, але повільно.  Відбувається істотне зростання частки природного газу, який, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), може вийти на перше місце серед енергоносіїв за умови, що він все-таки стане повноправним автомобільним паливом. 
    Найбільший і сформувався з ринків первинних енергоносіїв - ринок нафтовий.  На ньому реалізується більше половини всієї видобутої нафти у світі.  Осно...