від суспільства волелюбне офіцерство.
червня 1826 У 11 годині ночі у Петропавлівській фортеці виїхало кілька возів. У супроводі фельд'єгеря і двох жандармів відправлялися в глухі уральські гарнізони державні злочинці: Олексій Васильович Веденяпин - член Товариства Сполучених Слов'ян, Петро Олександрович Бестужев і Ніл Павлович Кожевников - члени Північного Товариства. 3 серпня дісталися до Оренбурга. Тут фельд'єгер передав Н. П. Кожевникова начальству гарнізонного полку.
серпня П. А. Бестужева оселили рядовим у фортецю Кізільскій. Про службу на Оренбурзької прикордонної лінії він залишив пам'ятні записки, в яких він характеризує деяких своїх товаришів по службі. Очевидно, маючи на увазі фортеця Кізільскій, він пише, що Оренбурзька лінія наповнена сбродом всіх країн, де вельми часто зустрічаються зразки століття Катерини. Описуючи спільну подорож, зазначав у поведінці А. В. Веденяпіна допитливість, чутливу душу, твердий характер і благородні правила і що він не осоромить звання людини й громадянина.
серпня 1826 Повозка привезла до фортеці Верхньоуральську А. Веденяпіна. Його прийняв під розписку майор Кузнєцов. Про службу А. П. Веденяпин в Верхньоуральську деякі відомості повідомляє А. С. Песлян, який товаришував з декабристом. Але їх спілкуванню всіляко заважали: нас помістили в різні квартири, - пише А. С. Песлян, - і приставив до обох варту, так що ми не могли мати між собою ніяких відносин, крім батальйонного вчення, та у навчальній команді, де нас завжди розставляли в різних місцях. До кінця року А. В. Веденяпіна перевели по службі на Кавказ.
Другим декабристом, засланим на службу в Верхньоуральський гарнізонний батальйон, був член Товариства Сполучених Слов'ян, товариш А. В. Веденяпіна по суспільству і 9-ої артилерійській бригаді поручик Ілля Михайлович Черноглазов.
Відсидівши після арешту в Петропавлівській фортеці, І. М. Черноглазов за наказом Миколи I переводиться в гарнізонний Верхньоуральський батальйон тим же чином з вмістом у фортеці ще два роки.
квітня 1828 він прибув в Верхньоуральську фортецю. У жовтні 1833 р. він був призначений бригадним ад'ютантом 22-ій піхотній дивізії, прослужив в Оренбурзькому краї 12 років і дослужився до чину капітана.
В Верхньоуральську є пам'ятне будівля, в якій жили засланці декабристи А. В. Веденяпин та І. М. Черноглазов. Це колишні козацькі казарми на вулиці Рози Люксембург. Ця будівля була побудована в першій чверті XIX століття. Будівля бревенчатое, одноповерхова. Кілька разів перебудовувалася і змінило свій первісний вигляд. Меморіальна дошка нагадує про те, що тут у різний час проживали засланці, в тому числі і декабристи. В даний час-це житловий будинок.
Микола I не забував про існування Кізільскій фортеці. Після 4-х років ув'язнення в Петропавловській фортеці, в Кізільскій гарнізонний батальйон був засланий поручик Кавалергардського полку декабрист Олександр Семенович Горожанскій. Сюди він прибув 7 липня 1830 У кизил він не приховував своїх антиурядових поглядів і заявив батальйонного ад'ютанта Янічевскому, що не визнає над собою влади царя, і вимовляв різні зухвалі слова на особу його величності. Ад'ютант терміново викликав начальника. Але А. С. Горожанскій, як відрізнялося в донесенні губернатора Оренбурзької губернії генерал-ад'ютанта графа П. П. Сухтелен,...
